Напередодні офіційного візиту до Італії Володимир Путін 4 липня дав інтерв'ю італійській газеті "Корр'єре делла Сера". Ні сядь ні впадь заявив: "Насильницька українізація, заборони на використання рідної для мільйонів громадян України російської мови, розгул неонацизму, громадянський конфлікт, спроби колишньої влади зруйнувати крихкий міжконфесійний мир — це лише мала частина "багажу", з яким доведеться розбиратися новому президентові".
Акурат через чотири дні, 8 липня, в ефірі програми "Свобода слова" очільник партії президента Зеленського "Слуга народу" Дмитро Разумков заявив: має намір публічно розмовляти російською, доки триває окупація Донбасу й анексія Криму. Щоб ні у кого не виникло бажання захищати його від "утисків", мовляв. Невже Разумков гадає, що на його заяву зверне увагу Володимир Путін, який безцеремонно поширює брехні про Україну?
Кремлю плювати на російськомовних. Більш ніж промовистий факт: 15 липня 2019 року українські контррозвідники запобігли теракту Росії, що міг залишити Харків без води і викликати витік отруйного хімікату. Добре сплановану диверсію ФСБ мав здійснити шанувальник "русского мира" Іван Обручников.
У таких, як Разумков, справді все непогано. З мовою. Зате українська держава досі має проблеми з мовою українською. Державною. Аж до Ради Безпеки ООН доходить. З ініціативи Росії 16 липня там провели засідання, присвячене мовному закону в Україні. То, може б, лідер президентської партії виступив там і переконав її членів, що в нього "все непогано як у людини, яка розмовляє російською?"
Коли 13 червня телеведуча ток-шоу "Право на владу" Наталія Мосейчук попросила Разумкова розмовляти українською, то у відповідь почула: "Как только я стану народным депутатом и у меня будет такая возможность, я обязательно перейду на украинский". Безумовно, не про брак інтелекту колишнього "младорегіонала" йдеться. І не про його непомірну гординю. Це навіть не малоросійство. Світоглядний принцип. Вкрай небезпечний для партфункціонера, який претендує на владу в українській державі.
Але чому дивуватися, якщо Андрій Богдан, голова Офісу президента України, заявляє: "У нас немає плану. Всі наші дії емоційні. Служба безпеки за попереднього президента весь час писала фантастичні доповіді про те, що ми робитимемо. І ніколи не вгадувала, бо ми самі не знаємо, що ми робитимемо. Це емоційна кампанія, а не стратегічне планування". І це вже справді — "атас!" Виходить, Україною взялися керувати люди, які не мають жодної стратегії і тактики, не кажучи вже про фаховість і патріотизм.
Російський журналіст Аркадій Бабченко вчить українську, бо розуміє: "Мова — базис нації. Якщо Україна не матиме своєї мови — Росія обов'язково полізе рятувати країну від фашистів і бандерівців. За 10 років, 50, 70. Мені було б зручніше дві мови. Але це мої проблеми. Існування незалежної суверенної вільної України — важливіше".
Співвласник "Кварталу 95" і перший помічник президента Борис Шефір заявляє, що "Закон про мову потрібно скасувати і прийняти нормальний. Це перший крок для скасування війни". Це каже громадянин України, чи поширювач демагогії Путіна?
Очільник фракції "Опозиційного блоку" Вадим Новинський і народний депутат Олександр Долженков передали до Конституційного суду представлення, підписане 51 нардепом, про визнання неконституційним Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Закон дискримінує за мовною ознакою 40% населення країни — російськомовних українців, називаючи їх національною меншиною, мовляв.
"Слуга народу" начебто турбується про національну ідентичність українців: "Введемо гуманітарну політику, яка сприятиме культурному, громадянському та духовному об'єднанню громадян України. Створимо систему підтримки української мови й культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування. Створимо систему інформаційної реінтеграції жителів окупованих територій в Україні".
Як мовиться, без коментарів.
8 
35413
Коментарі