У ніч на суботу під ударами ракет коаліції по Сирії нарешті сконав закладений у фундамент Організації Об'єднаних Націй в Ялті 1945 року "привид Сталіна".
Скінчилося "кріпосне право російського вето" в Радбезі ООН (на Ялтинській конференції у лютому 1945-го лідери США, Великої Британії й СРСР обговорювали створення ООН. Затвердили принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах — тобто право "вето" великих держав. Радянські республіки Україну та Білорусь запросили як членів-засновників організації. — ГПУ). Тепер на нього просто не зважатимуть, і слова "не Росії вчити нас міжнародного права" вже прозвучали. Віват Британії!
Саме час пригадати, що своїм членством в ООН Україна завдячує не стільки Сталінові, скільки, напряму — Українській повстанській армії, яку Сталін думав, що переграв. У межах одного покоління воно могло так здаватися.
Хто забув, основні події розгорталися так.
Ще 1944 року, задовго перед Ялтинською конференцією, Українська головна визвольна рада (орган політичного керівництва українським визвольним рухом, утворений наприкінці Другої світової війни з ініціативи УПА й ОУН (б). — ГПУ) запросила від держав антинімецької коаліції статусу "уряду України у вигнанні". Такого самого, який мав у Лондоні уряд президента поляків за кордоном Владислава Рачковича. Зрозуміло, коли такий запит підкріплюється діями потужної Армії Опору на вже визволеній від німців території, це надає йому додаткової переконливості. А радянським "визволителям" сильно уймає легітимності в очах цивілізованого світу.
Насамперед тому Сталін спішно готує відповідь — усім республікам СРСР зненацька даруються "власні" наркомати оборони й закордонних справ. Радянський Союз ураз перетворюється на конфедерацію, союз 15 "незалежних держав". Такий собі СНГ. Кожна — з правом увійти в ООН окремим членом.
Західні союзники обережно цікавляться в Сталіна, чи той, бува, не опрутенів? 7 лютого 1945-го він проводить із президентом США Рузвельтом окрему зустріч. Пояснює: це все через Україну, яка "може відділитися". Рузвельт виявляє повне розуміння й готовність допомогти. Вони сходяться на формулі "Україна+1" і вдаряють по руках. Це завдало великого деморалізуючого удару по українському повстанському рухові.
Так Україна плюс Білорусь стали членами Організації Об'єднаних Націй. Єдине, чого не передбачала ця надзвичайно вигідна тоді Сталінові "протибандерівська закладка" — що Україна і РФ можуть опинитися по різні сторони барикад. І коли 2014-го воно таки сталося, то в системі "згорів вінчестер". Статут ООН, прописаний для переможців, зненацька виявивсь анахронічним — як анекдот старого циніка. І увесь світовий баланс, так старанно вибудуваний на крові Другої світової, безнадійно "поплив".
І нічим уже назад його не вернеш, і не скріпиш. Перші "альянтські" ракети по російських базах — уже випущено. І Ялту доведеться віддавати. І Тегеран не врятує. ХХІ століття таки почалося. Ласкаво просимо.
6 
35413
Коментарі