Обговорювати питання щодо спрощення візового режиму з Європейським Союзом почали ще у листопаді минулого року. Українські експерти прогнозували швидке завершення цього процесу. Та останнім часом переговори між українською та європейською сторонами призупинилися.
У лютому відбувся третій раунд переговорів. Після нього міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, 57 років, уперше заявив — переговори затягуються. За його словами, "пропозиції Європейського Союзу під час цього раунду були неприйнятними для України". Тоді ж Борис Тарасюк повідомив, що країнам-членам Євросоюзу було передано нові пропозиції від України.
— Угода про спрощення візового режиму вже готова до підписання, — розповіли "ГПУ" компетентні особи з українського МЗС. — Та ми висунули єдину умову: видача безплатних одноразових і транзитних віз для всіх категорій українських громадян. Це й було основною пропозицією від України під час третього раунду. Усе інше нас влаштовувало.
У нинішньому ж проекті угоди йдеться про візові пільги лише для окремих категорій наших громадян. Багаторазові п"ятирічні візи зможуть отримувати бізнесмени, держслужбовці, журналісти, члени урядових делегацій. Також на них матимуть право спортсмени, перевізники, науковці, учні, відвідувачі країн-членів ЄС у рамках угод між містами-побратимами. Особливою категорією громадян України є також близькі родичі, що перебувають по різні боки кордонів — батьки, діти, чоловік чи дружина. Згідно з проектом угоди, вони також матимуть право на багаторазові п"ятирічні візи.
Співрозмовник "ГПУ" заперечив, що пільговою категорією будуть також українські студенти.
В угоді про реадмісію мова повинна йти лише про громадян України
— Коли наш громадянин їде на навчання до країни-члена Євросоюзу, то отримує спеціальний дозвіл на нього. Відповідно й дозвіл на перебування там, — пояснив експерт. — Згідно з шенгенським законодавством, це замінює багаторазову шенгенську візу. Отож у цьому разі український студент має право вільно перетинати кордони Європейського Союзу.
Отже, однією з причин затягування переговорів про спрощення візового режиму ЄС для України є нові пропозиції української сторони. Але існує інша, не менш важлива — укладення угоди про реадмісію.
Схоже, дискусії між ЄС та Україною щодо неї стають дедалі жорсткішими. У разі укладення угоди про реадмісію в Україну з Євросоюзу — у бажаному для нього варіанті — повертатимуть нелегалів, які безперешкодно потрапили до ЄС з української території. Дуже часто ті, хто перетнули кордон, не є українцями. Вони або громадяни інших країн, або особи без громадянства. У цьому випадку Україна може перетворитися на такий собі відстійник для цих людей, переважно з Азії.
— Європейський Союз ще з самого початку наполягав на одночасних переговорах щодо угоди про спрощення візового режиму та угоди про реадмісію, — нагадує керівник відділу політики, преси та інформації представництва Європейської комісії в Україні Дірк Шьобель, 40 років. — Україна ж прагне окремих переговорів з обох питань.
Українська сторона стверджує, що проект угоди про реадмісію вкрай невигідний для нашої держави.
— Українців ми приймати зобов"язані, — говорять наші дипломати. — Але не громадян інших держав. Сьогодні ми намагаємося пояснити Європейському Союзові, який це для нас буде фінансовий тягар. Та й відповідальність за нелегалів має бути розділена. Адже якщо людина з території України потрапляє на територію ЄС, то у цьому винні не тільки українські прикордонники, але й їхні.
У разі укладення угоди про реадмісію Україні знадобиться додаткова організаційно-технічна допомога з боку ЄС, спільна робота щодо облаштування кордонів та пунктів тимчасового приймання мігрантів.
За інформацією "ГПУ", під час останнього переговорного етапу українська сторона намагалася пояснити європейській принципові речі. Перша — в угоді щодо спрощення візового режиму йдеться про отримання пільг саме українцями, а не громадянами Китаю, Індії чи Шрі-Ланки. Отож і в угоді про реадмісію мова повинна йти лише про громадян України. Інакше вона серйозно загрожуватиме нашим національним інтересам та безпеці.
Ситуація була б іншою, якби Україна мала угоду про реадмісію з Росією. Тобто можливість відсилати до неї тих нелегалів, які потрапляють до нас із російської території. Їх, до речі, левова частина. Тому й Росія нібито уперто не хотіла говорити про такий документ.
Студенти пільговою категорією не будуть
Однак, як розповіли "ГПУ", під час останньої зустрічі української та російської делегацій на експертному рівні вже вдалося завізувати текст угоди про реадмісію. Є шанси підписати її ще до осені.
Однак Дірк Шьобель називає ще одну причину затягування переговорів.
Це — двосторонні угоди про спрощення візового режиму, які Україна має з Угорщиною, Польщею та Литвою. У разі укладення угоди з усім ЄС, вони автоматично втрачають силу, оскільки угода Україна-ЄС у цьому разі стає пріоритетною.
Зрозуміло, українській стороні така ситуація не вигідна. Про це вже заявив Борис Тарасюк. Бо спрощений візовий режим із цими країнами проіснував би ще кілька років — аж поки ті приєднаються до Шенгенського візового простору.
Ще восени минулого року Рада ЄС погодила умови угоди про спрощення візового режиму, на які може піти Євросоюз. Очевидно, тепер ініційовані Україною пропозиції потребують нової згоди усіх країн-членів ЄС.
Зараз обидві сторони чекають. Кожна свого. Зокрема ЄС — на остаточне прояснення ситуації з виборами в Україні.
— Європейський Союз готовий продовжити переговори, — стверджує Дірк Шьобель.
Переговори щодо спрощення візового режиму планують продовжити в середині травня цього року. Українська сторона очікує, що це буде останній етап.
2 
1
Коментарі