Був колись такий анекдот. Приходить чоловік влаштовуватися на роботу завідувачем продовольчої бази. Зарплата у вас буде така-то, кажуть йому. "Як? Мені тут ще й зарплату платитимуть?!" — щиро дивується він.
Приблизно таку ж картину можна уявити в українському політикумі. Приходить нинішній керівник виборчого штабу Партії регіонів Борис Колесніков до Верховної Ради подавати документи на працевлаштування. Працівники апарату беруть його трудову книжку і кажуть: "Зарплата у вас дорівнюватиме мінімальній зарплаті в країні". Колесников дивується не менш щиро, ніж той анектодичний кандидат на посаду завбазою.
Нещодавно саме він озвучив ініціативу про доведення депутатської зарплати до мінімальної в країні. Подібних почасти несподіваних новацій зараз чимало. Скажімо, "Наша Україна—Народна самооборона" висунула ініціативу про скасування депутатської недоторканності. У НУ-НС непогано вивчили принципи піару. За всіма його законами у період виборів політики обрали одну тезу й весь час на ній наголошують. І ця ідея так захопила країну, що навіть пан Колесніков мусив відгукнутися на неї, розвинути та запропонувати отой свій винахід. Та й Віктор Янукович після того, як його десь якась жінка перестріла й попросила дозволу помацати, виступив за скасування недоторканності народних обранців.
Мені тут ще й зарплату платитимуть?!
Тим часом, хоча депутатський імунітет у боротьбі з корупцією — річ дуже важлива, саме по собі це лише один елемент — як колесо в автомобілі. А з одним колесом він рухатися не буде. Тому суспільству варто обговорювати й інші складові цієї проблеми.
Життя ж постійно підкидає матеріал для такого обговорення. Скажімо, в пресі зараз друкують чимало розслідувань про вражаючі будинки служників народу — Віктора Януковича, Юлії Тимошенко, Андрія Клюєва, Дмитра Табачника. Журналісти твердять, що біля маєтку Януковича понад 100 гектарів землі. Але на відміну від колишніх статей про авто й помешкання сина президента Ющенка, сьогоднішні публікації чомусь не спричиняють помітного суспільного резонансу. А громадянам варто було б запитати у політиків, скільки вони заплатили за землю під свої маєтки, скільки податків сплачують? Бо ж відсутність такої інформації викликає підозру про зловживання службовим становищем і використання його для задоволення власних інтересів. Чи ця тема менш важлива, ніж депутатська недоторканність у контексті боротьби з корупцією та зловживаннями?
Але політики чомусь звернулися лише до недоторканності, депутатських зарплат тощо. Схоже, цілком свідомо. Можливо, надто багатьом із них є що приховувати — отож переводять суспільну увагу на інше.
Коментарі