Між Північноатлантичним альянсом і Росією не спостерігається зближення з приводу ситуації в Україні, заявив 13 липня його генсек Єнс Столтенберг за підсумками засідання комісії Росія — НАТО.
Донбаська кривава авантюра існує лише завдяки вливанням із Москви. В самій РФ проекти "русского мира" і "Новоросії" провалилися. Потік охочих грабувати та вбивати добровольців виявився обмеженим. Багатьох із них тепер переслідують — вони не потрібні в Росії. Такі люди небезпечні для влади. Їх важливо утилізувати в Донбасі — використавши як гарматне м'ясо. Занадто амбітних уже ліквідували, як Олексія Мозгового (вбитий у травні торік командир банди "Призрак" із ЛНР. — ГПУ).
Проте це не означає, що Кремль повністю закриває проект "Новоросія". У декларації саміту НАТО (відбувся в столиці Польщі 8–9 липня. — ГПУ) західні держави прямо говорять про постачання Москвою озброєнь і присутність там російських військових. Путін не готовий зняти тиск з України.
Прихильники ультраімперських позицій жорстко критикують його. Особливо після звільнення Надії Савченко і заяви прес-секретаря Путіна, що Донбас нібито хочуть віддати Україні з "гуманних міркувань".
На велику військову операцію Москва навряд чи піде. Після останньої декларації НАТО в Кремлі розуміють: у такому разі посилять санкції, передадуть летальну зброю Україні — завелику ціну доведеться платити. Тому зосередилися на "плані Б" — як підірвати українську державу, блокувати європейський вектор її розвитку. Путін прагне, зберігаючи контроль над Лугандонією, запхати її в Україну. Він спокушає українське суспільство ілюзією відновлення територіальної цілісності.
Путін і Лавров (міністр закордонних справ РФ. — ГПУ) обмовилися. У них запитали, чому тривають перестрілки на Донбасі. Обидва відповіли — вони не припиняться, доки Україна не погодиться на політичне врегулювання конфлікту. Це — прямий шантаж. Навіть пронизана російською агентурою Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) мусила констатувати, що стрілянину ініціює Лугандонія.
Декларація Варшавського саміту НАТО дає великі можливості українській владі. Коли Франсуа Олланд або Вальтер Штайнмаєр (президент Франції і міністр закордонних справ Німеччини, учасники "нормандської четвірки" з урегулювання конфлікту на Донбасі. — ГПУ) знову приїдуть до Києва і всоте пропонуватимуть змінювати Конституцію та легітимізувати бандитів, Порошенко просто може показати їм підписану главами 28 держав декларацію НАТО — з її оцінками ситуації на Донбасі.
"Нормандський формат" себе вичерпав. Риторика його і НАТО — це небо й земля. Тому що в Альянсі союзниками України є прифронтові держави — Польща, Естонія, Литва, Латвія, і США змушені з цим рахуватися. А нормандська група, особливо Олланд — повністю на путінському боці.
Послаблює позицію України і вихід із Євросоюзу її твердого союзника Великої Британії.
Це ще раз підтверджує, що Києву варто більше уваги приділяти співпраці з НАТО. А кожному західному путіноїду у відповідь на спроби викручувати Україні руки потрібно просто зачитувати вибрані місця з декларації Варшавського саміту НАТО.














Коментарі