У Румунії тривають масові протести проти скорочень державних витрат. Мітинги розпочалися наприкінці минулого тижня.
Держсекретар Міністерства охорони здоров'я 47-річний Раед Арафат виступив на телебаченні проти проекту реформи, що змусить румунів платити за лікування. До ефіру наживо зателефонував президент країни 60-річний Траян Басеску і звинуватив Арафата в підбурюванні громадянської непокори. Наступного ранку подав у відставку і приєднався до ініціативи опору.
У суботу в центрі Бухареста кілька тисяч протестувальників вимагали припинити реформу й не скорочувати державні видатки. У неділю їх підтримали революціонери 1989 року, яким скоротили пільги. Кількість мітингувальників сягнула десятка тисяч. До них приєдналися футбольні фанати й окремі діячі опозиції. Почалися масові сутички з поліцією. Демонстранти підпалювали машини й били вітрини, закидали камінням поліцейських. Ті застосували водомети і сльозогінний газ.
Постраждали понад 70 людей, затримали 29. У понеділок 16 осіб отримали поранення, 110 — затримали. На шістьох протестувальників прокуратура завела кримінальні справи.
— Коли я рушив до центру, не міг зрозуміти, що відбувається, — розповідає журналіст Тома Роман про події 16 січня. — Компактні групи жандармів зі щитами ходили туди-сюди по колу. Потім наздоганяли когось і били кийками. Якийсь хлопчина років 18 почав пісяти на прапор ЄС просто перед шеренгою жандармів. Уболівальники взагалі наче здуріли — трощили все підряд, а натовп їх підтримував. Я кілька разів задихався від сльозогінного газу. Бачив побиті зупинки, потрощені вітрини, підпали. В один момент, коли ми були між двома шеренгами жандармів, яких атакували з обох боків — з площі Універсітецій та площі Унірій — балончик із газом упав просто біля мене та колеги. Нічого не бачив кілька хвилин, легені пекло. Ми плакали, аж здавалося, що вся рідина з нас витече. Втекли через бічний провулок, тримаючись один за одного.
Акції протесту відбулися ще в кількох румунських містах. У понеділок прем'єр-міністр Еміль Бок виступив на телебаченні:
— Я розумію страждання, турботи, потреби і проблеми, з якими стикаються люди. На жаль, їх не вирішити за одну ніч.
Румунська економіка досі непогано переживала кризу, а національна валюта — лей — залишається однією з найстабільніших у Східній Європі.
Уряд скликав надзвичайне засідання після сутичок демонстрантів з поліцією. Будуть кілька гучних урядових відставок, уважає бухарестський політолог Роберт Турческу, 36 років.
— Чинна вдала провела бюджетну реформу, що скоротила зарплати й пенсії на чверть, — пояснює. — Навіть експерти Міжнародного валютного фонду були вражені й застерігали, що такі заходи можуть спровокувати вуличні протести. Так і сталося: на невеликі мітинги виходили пенсіонери, учителі. Ці виступи не порівняти з тим, що відбувається тепер. Уряд Еміля Бока запровадив стільки обмежень і скорочень фінансувань, що за рік налаштував проти себе мало не всі верстви населення. Тут і податок на автомобілі, й освітня реформа і навіть скасовані виплати революціонерам 1989 року. А це досить значні суми — учасникам революції проти Чаушеску держава щомісяця платила близько 2400 леїв (понад 5,5 тис. грн. — "ГПУ") і надавала ще деякі пільги. Революціонери в нас — це окрема категорія громадян (учасниками революції вважають 14,5 тис. румун. — "ГПУ"). Їх захищав кожен уряд, оскільки вони посідають важливе місце в суспільстві, їх поважають.
Цей соціальний вибух довго визрівав. Останні півроку достатньо було сірника, щоб його спровокувати. І таким стала медична реформа та її громадське обговорення. Реформа у Румунії завжди означає одне — відтепер ти платитимеш більше. Також президент дозволив собі публічну полеміку з Раедом Арафатом, популярним лікарем. Це було останньою краплею.
Мітингувальників підтримала політична опозиція, яка виводить на вулиці своїх прихильників. Протести не призведуть до позачергових парламентських виборів (чергові мають відбутися наприкінці цього року. — "ГПУ"). Але можна очікувати відставки уряду. Хоча ці акції спрямовані насамперед проти президента. Бо останніми роками Траян Басеску дедалі більше намагається позиціонувати себе як керівник виконавчої влади, а не просто як глава держави. (Траян Басеску президент Румунії з 2004 року.— "ГПУ")
2 
1
Коментарі
1