"Що гірше в держави справи, то більше їй потрібні патріоти"

 

Голова Патріотичної партії України Микола Габер, 48 років, обіцяє зібрати на Майдані в Києві 200 тис. осіб.

Чи можна бути патріотом держави, яка про тебе не турбується — як-от Україна?

— Якщо розуміти під терміном "держава" апарат чиновників — то ні. Із ним навіть треба  боротися. Зокрема й актами мирної громадянської непокори, право на які гарантує нам Конституція.

Але якщо ми говоримо про патріотизм щодо України як нашої Батьківщини — то її патріотом можна і треба бути навіть у нинішніх умовах. Що гірше в держави справи, то більше їй потрібні патріоти. Країну може привести до процвітання й успіху або патріотична відповідальна влада, або об"єднаний великою патріотичною ідеєю народ. Першого в нас немає. Отож сподівання саме на людей.

Чи патріотично було б принципово не купувати російське через очевидну ворожість  Росії до України?

— Купувати треба якісне українське. Звісно, іноді потрібен бойкот товарів ворожих або недружніх до України держав чи корпорацій — Росії, Румунії, інших. Патріот завжди має діяти, навіть у такий от пасивний спосіб. Але ворожість до Росії не має бути самоціллю. Україна повинна стати міцнішою за неї, і тоді Росія стане дружньою, добросусідською. Патріотизм — це любов до землі, на якій народився, відповідальність за її долю та за долю твого народу. Водночас патріотизм — це практичність.

Чи можна порівнювати патріотизм український і патріотизм західний, приміром, американський?

— Ідеї не мають національності. Скажімо, англійський націоналізм не відрізняється від естонського. Можуть бути лише деякі місцеві та часові особливості. Ідеологія громадянського патріотизму зробила Францію такою, яка вона є зараз. Перетворила збанкрутілу північноамериканську країну на супердержаву США. Бо патріотизм — це дорога до єдності, а єдність — шлях до сили й процвітання.

Що думаєте про скінхедів, які вважають себе вкрай радикальними патріотами?

— Прізвище, що закінчується на "-ко", й гарний родовід не є індульгенцією. Треба не давати використовувати себе нашим ворогам для розколу країни та знищення її незалежності. Україна — це 136 національностей, вона багатомовна, багаторелігійна, історично й політично неоднорідна. Треба шукати не те, що роз"єднує, а лише те, що єднає. Якщо хтось щиро готовий вважати Україну своєю Батьківщиною і робить для цього все необхідне, то байдуже — хай він навіть темношкірий єврей з Аляски. Умова одна: він має бути громадянином і патріотом України.

Чи патріотизм західноукраїнський відрізняється від патріотизму східно- і центральноукраїнського?

— Патріотизм не буває національним чи етнічним. Бо тоді він уже зватиметься націоналізмом. Усі знають, що термін патріотизм походить від грецького слова "патріо" —  рідна земля. Почуття патріотизму на Заході та Сході України нічим не відрізняється. Як казав класик: для повного щастя будь-якої порядної людини необхідно мати Вітчизну, якою він міг би пишатися. Нещодавно ми провели пілотний проект "Загальнодержавний перепис патріотів України": у шести містах встановили по намету, де кожен бажаючий міг заповнити анкету патріота України. Це були Київ, Львів, Одеса, Черкаси, Донецьк і Харків. За два тижні загалом зареєструвалося 18 тисяч громадян. І особливої різниці між Львовом і Донецьком, Києвом чи Одесою щодо чисельності зібраних підписів не було.

Зараз біля стовпа ганьби троє  —  Зінченко,  Мельниченко і Мороз

Але ж є в Україні й ті, хто відверто зневажає українські цінності, навіть заперечує саму можливість існування Української держави. Як боротися з такими елементами?

— Пересічні громадяни України в переважній більшості патріоти і хочуть своїй країні добра. Роз"єднують їх політики. Ми розсилаємо анкети всім високопосадовцям і дрібнішим чиновникам, до кожної селищної, міської, районної ради. Просимо визначитися — чи вважають вони себе патріотами України? Якщо чиновник ігнорує анкету, або навіть телефонує і погрожує — він попався. Такого ми вносимо до "чорного списку непатріотів", який оприлюднюємо на сайті www.patriot-ua.org.ua, а також на www.ppu.in.ua, який відкриється в березні. Кожен зможе підійти до цього "стовпа ганьби" і помилуватися, кого до нього "прив"язали". Зараз там тільки троє — Олександр Зінченко, Микола Мельниченко й Олександр Мороз. Але на початку березня їх буде вже кілька десятків. Тільки після щирого публічного покаяння ми знімемо людину з сайту і відпустимо з миром.

А провівши Загальнодержавний перепис патріотів України, хочемо зібрати їх 5–6 мільйонів. Щоб у випадку якогось виступу українофобів повести їх на Київ і не дати захопити владу.

Всенародними акціями знову можна вплинути на український політичний Олімп?

— Переконаний, люди довго терпіти не захочуть. У березні цього року проведемо "Марш патріотів України" і зберемо в Києві близько 200 тисяч людей з усіх куточків країни. Це злочин проти народу — не усувати від влади тих, хто нездатний працювати на благо людей. Ми виступили ініціаторами цього маршу і запропонували всім розрізненим активним групам, які протягом 2009-го проводять акції громадської непокори, об"єднатися й виступити разом. Серед них і автомобілісти, і 120 громадських організацій України, і громадський рух "Геть усіх!". Мета маршу — конкретна вимога відставки Верховної Ради, Кабінету Міністрів і проведення дострокових виборів. Якщо це не буде новою революцією, то я здивуюся. Нарешті на Майдані об"єднається і Схід, і Захід.

×