Російська газета "Коммерсантъ" два тижні тому назвала прізвище шпигуна, який у червні видав 10 розвідників владі Сполучених Штатів. За кілька днів уточнила: перебіжчиком є не Олександр Щербаков, а інший полковник Служби внутрішньої розвідки — Потєєв.
— Журналісти "Коммерсанта" писали текст під диктовку, — каже дослідник історії контррозвідки Володимир Абарінов, 55 років. Він живе у США. — Найімовірніше, історія Щербакова—Потєєва — це відповідь Служби внутрішньої розвідки на справу російських шпигунів. СВР досі не визнала 10 нелегалів російськими агентами, хоч президент відзначив їх нагородами. Раз так, то немає підстав заводити кримінальну справу на перебіжчика. Він же не міг видати шпигунів, яких не існує.
Може, Щербаков і справді перебіжчик, але тепер він став комічним героєм. Кажуть, у штаб-квартирі СВР слово "щербаков" тепер уживають замість лайки. А в нового фігуранта справи Потєєва теж знайшлися родичі за кордоном: дружина, донька і син живуть у Штатах. Він нібито тікав під конвоєм американського Федерального бюро розслідувань. І тепер, якщо викриють нового агента, все можна звернути на Потєєва.
Схожу схему так званого звинувачення відсутнього застосовували 2003-го у справі полковника Запорозького. Анонімні джерела вказали, що він видав російського шпигуна Роберта Філіпа Гансена. Запорозький на той час вийшов на пенсію, жив у США. А коли через кілька років приїхав до Москви провідати родичів, його арештували, звинуватили в державній зраді й ув'язнили за шпигунство на користь Сполучених Штатів.
Можливо, це суто апаратна інтрига. Кремль хоче зняти з посади голову російської розвідки Михайла Фрадкова. Він є спеціалістом з економічного шпигунства — найперспективнішого напряму. Не думаю, що керівник адміністрації президента Сергій Наришкін, якого висувають на його місце, компетентніший.














Коментарі