Уряд найближчим часом планує масштабний продаж державних підприємств. Окрім тих, що мають стратегічне значення — ядерна енергетика, ліс і залізниця.
— Багато ж інших повинні бути виставлені на продаж, бо держава є неефективним їхнім власником, — каже міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавічус, 39 років, в інтерв'ю Укрінформу 19 квітня.
На продаж планують виставити, зокрема, ДП "Укрспирт", ПАТ "Центренерго" та Одеський припортовий завод. Повний список підприємств, що підлягають приватизації, пройшов розгляд в урядовому комітеті й незабаром буде оприлюднений. Російським інвесторам їх не дозволять купувати, каже Абромавічус:
— Країна-агресор не матиме можливості брати участь в торгах державними активами України — ні на первинному продажі, ні на вторинному. Це нормальна практика. Звичайно, потрібно показати те, що ми маємо, і запросити західних інвесторів.
— Міністр або не знає суті справи, або ж говорить неправду, — вважає колишній голова Фонду держмайна 60-річний Олександр Бондар. — Ті методи, які він пропонує, країну-агресора від нашого ринку не втримають. Російські інвестори через кіпрські офшори або австрійські структури можуть спокійно зайти на приватизаційний ринок України і придбати будь-який об'єкт. Так само, як вітчизняні олігархи.
Як Україні убезпечитися, що російський бізнес може обійти цю заборону?
— Для цього треба знати, як виглядає сам процес приватизації і враховувати попередній досвід. 2000 року, коли я очолював Фонд держмайна, на тендері продавали шість обленерго. Залучили західних радників. Зокрема, англійський банк "Кредит Свісс Ферст Бостон". Їздили разом із тодішнім прем'єром Віктором Ющенком до Лондона й Парижа. Зустрічалися з ключовими інвесторами. Із шести обленерго два придбали американці, чотири — словаки. Потім словацьку державну структуру викупили росіяни. Таким чином стали власниками чотирьох українських обленерго. Кілька років тому вони ж перекупили в американців Київобленерго. Другий приклад: за президентства Януковича Укртелеком придбали австрійці. Потім у них його перекупив Ахметов. У жодному випадку угоди ніхто не опротестував. Вважають, що все відбулося законно. Є ризик, що так буде й цього разу.
Тому, перше, що варто зробити, — заборонити офшорам купувати українське державне майно. Друге — зобов'язати всіх власників підприємств зареєструватися в Україні та пояснити, звідки мають гроші. Для цього слід внести всього декілька змін в законодавство. Все інше буде обдурюванням народу, і до реальної приватизації не матиме стосунку.
Що виставлять на продаж у першу чергу?
— Нехай виставлять хоч щось. Бо слів багато, але за рік так нічого й не зробили. По-друге, подивимося, хто це все захоче придбати. У нас багато об'єктів. Давно треба було продати Одеський припортовий завод, ПАТ "Центренерго". Анонсують, що продадуть і ДП "Укрспирт". Однак досі немає голови Фонду держмайна та голови Антимонопольного комітету. Без цих людей не можна провадити радикальні реформи. Фонд має оголосити конкурс щодо якогось справді серйозного об'єкту. Отримати відповідну кількість заявок для того, щоб була реальна конкуренція. У прямому ефірі продемонструвати, як продається об'єкт.
Що саме з українського майна може зацікавити Росію?
— На сьогоднішній день Росія нічого в нас не купуватиме. По-перше, у них самих великі проблеми. В Україні ситуація теж нестабільна. Придбану власність можуть у будь-яку хвилину забрати. Дійшло до того, що росіяни сьогодні продають об'єкти, за які перед тим боролися роками. Наприклад, Запорізький алюмінієвий комбінат. Там була багаторічна судова тяганина. Нині ж російські власники через суд його "злили" й віддали державі.
Чому так легко відмовляються від інструментів впливу на Україну?
— Перейшли на інші методи впливу. У біографіях багатьох наших міністрів простежується дуже плідна співпраця з російськими олігархами. Тому в Росії є за допомогою кого впливати на Україну.
Скільки Україна може заробити на приватизації?
— Конкретні цифри зараз годі назвати. Не зрозуміло, чи вдасться хоч щось продати. Адже західні інвестори ще більше, ніж росіяни, виводять гроші з українського ринку.
Коментарі