Росії слід повернути Україні Крим. Жоден з аргументів супротивників такого повернення не витримує критики. Немає ніякого значення, як саме відбулася передача Криму з Росії в Україну 1954 року. Усе було зроблено за законодавством, що діяло тоді.
Для виправдання Кримського аншлюсу не має значення те, що більшість жителів — етнічні росіяни. Більшість жителів Нарви, Даугавпільського краю, Північно-Казахстанської області — теж росіяни. Але це не є підставою для приєднання цих районів до Росії. Як і нібито проросійська громадська думка в Криму.
Приналежність Криму — це не питання Росії. Воно не належить до юрисдикції ні російської влади, ні російських громадян. Це не питання і мешканців Криму. За винятком корінних жителів півострова — кримських татар. Воно також не стосується сфери переговорів між Росією і Україною за участю Євросоюзу. Будь-які переговори можуть бути розпочаті лише після безумовного повернення жертві всього награбованого в неї.
Вирішувати долю Криму може тільки один суб'єкт міжнародного права — власник цієї території — Україна. Єдиний випадок, за якого з'являється можливість підтримати відмову від повернення Криму, — відмова країни від своїх прав на півострів. В усіх інших випадках ми маємо особливо тяжкий міжнародний злочин, скоєний путінським режимом.
Михайло Ходорковський (російський бізнесмен і громадський діяч. — "ГПУ") вважає, що "повернути Крим Україні в найближчі десятиліття зможе тільки диктатор". Історичний досвід не підтверджує цих слів.
Естонія, Латвія, Литва, Молдова, анексовані СРСР 1940 року, були визнані знову незалежними 51 рік потому. І це зробив не диктаторський СРСР, а демократична Росія.
Шлях до відмови Росії від анексії Криму буде нелегкий. Це не означає, що цього не станеться і що від такого завдання слід відмовлятися. Коли Росія стане правовою демократичною державою, проблема повернення Криму його законному власникові може бути розв'язана досить швидко і просто.
Коментарі