Російський вірус страшний, бо ефективний

Росія — це вірус. Убивчий і заразний. І кожен з нас інфікований ним. Як гепа­титом.

Віруси приходять у клітину і вписують себе у її генетичний текст. Потім зникають як матеріальна одиниця — їх нема, бо вони стають фрагментами мене. Потім мені стає зле. Відповідно вірусам — добре. Їхні коди, записані на моєму геномі, десь поміж тим, що важливо для мене, починають активізуватися. І вони роблять самих себе із моїх матеріалів. І тоді вириваються крізь мої оболонки, пробиваючи і таким чином убиваючи їх.

Ключовою фразою до розуміння Росії є неофіційно культивований там постулат про поганість. Вони кажуть, що найнебезпечніші люди — ті, які вдають із себе добрих. Тому краще довіряти тим, хто свого звіра не ховає. Росія тваринна. Вона знає, що всі погані. Прагне це доказати якнайшвидше.

Уся стратегія Росії полягає в тому, щоби зневажити будь-що, що прагне бути ліпшим, що вірить у совість, людяність, сором. Заради того, щоби самому почуватися природно — мовляв, усі такі.

Росіянам, як і вірусам, потрібно нищити. Ландшафти, людей, стосунки, ситуації. Російський вірус страшний, бо ефективний. Зараження тотальне. Імунітет вибірковий. У нас хворих багато. І тому українців так тягне до Росії. Вона мила, бо по-перше, пропонує бути звіриною. По-друге, дозволяє українцям, яким це миле, почуватися все ж ліпшими — на тлі росіян не мусиш аж так старатися бути людиною, бо на їхньому тлі навіть найгірший українець — людина.

Шкода лиш, що всі ті, хто трохи далі від нас, вважають нас закономірною Росією, бо ми заражені. Вони ще не розуміють, що вірус передається усіма способами. Від нього не захистить ніяка честь і доблесть. Росія прийде у невидимій формі, як гепатит. Вона не відчепиться. Це на роки, на десятиліття. І не знати, як визволитися від тієї Росії, коли вона — як вірус — записана на твоєму генетичному коді.

×