Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, 35 років, вважає, що Києву вигідний синхронний з Москвою вступ до Світової організації торгівлі.
Чи встигне Верховна Рада до кінця листопада ухвалити потрібні для вступу в СОТ законопроекти?
— Якщо й встигне, то це буде суто політичне рішення. Тут уже не йтиметься про економіку. Бо досі не було проведено достатньо глибокого аналізу цих законопроектів щодо їхньої відповідності національним інтересам України.
Серед проектів законів є такі, що зачіпають інтереси бізнесових груп. Зокрема це стосується збільшення доступу на ринок цукру, зміни системи підтримки сільського господарства, дозволу на відкриття філій іноземних банків тощо.
Якими можуть бути політичні рішення?
— Зараз можна лише припускати. Може бути своєрідний політичний торг. Наприклад, президент Віктор Ющенко в обмін на згоду уряду щодо вступу до СОТ не накладе вето на проект бюджету-2007.
Якщо ж не вступимо до СОТ цього року, маємо зробити це принаймні до кінця наступного.
Чи впливатиме Росія на процес вступу України до СОТ?
— Це цілком імовірно. Російська сторона наполягатиме на одночасному з Україною вступі. Адже довіра між нашими країнами значно підірвана. Росія не може бути впевнена в тому, що ми не перешкоджатимемо їй вступити до СОТ, якщо будемо там першими. Та й Україна не впевнена в тому, що Росія не використовуватиме своє членство в СОТ як політичний інструмент проти нашої держави. Тому сьогодні обидві сторони об"єктивно зацікавлені в тому, щоб цей вступ відбувся одночасно.
Що чекає вітчизняних підприємців після вступу до СОТ?
— Вступивши до СОТ, країна поступово знижуватиме тарифні бар"єри на імпортовані товари. Тому після вступу зросте конкуренція на внутрішньому ринку. Це добре для наших споживачів, бо на ринок виходитимуть дешевші та якісніші товари, але для виробників несе додаткові виклики. У СОТ пильно стежать за рівним конкурентним середовищем — щодо податків, умов державних закупівель тощо. Тому вітчизняним виробникам не варто розраховувати на отримання якихось преференцій у цих сферах.
Як бюджет-2007 може вплинути на соціальну сферу?
— У проекті бюджету уряд акцентує на стимулюванні економічного зростання. Соціальна складова оптимізму не викликає. Зростання мінімальної зарплати заплановано на 12,5 відсотка. Це дещо вище за очікуваний темп інфляції. На вісім відсотків планують збільшити прожитковий мінімум та пенсії. Сповільнилося зростання соціальних видатків. За умов підвищення комунальних тарифів це справді серйозний удар для населення. Щоб люди розуміли, заради чого це відбувається, потрібна чітка й прозора політика уряду. Має бути очевидним зв"язок між економічним зростанням та добробутом кожного громадянина.
Уряд Януковича справді здатен забезпечити відчутне економічне зростання?
— Політичні наміри уряду сприймаються досить оптимістично. Після декількох років соціального популізму звернути увагу на цілі розвитку необхідно, щоб уникнути економічної катастрофи. Та поки що уряд здебільшого декларує стратегічні наміри, зокрема в проекті бюджету чи проекті програми своєї діяльності. Серед конкретних рішень — реагування на поточні проблеми. Зокрема домовленість щодо поставок і вартості газу, запобігання зростанню цін на деяких ринках — нафтопродуктів, зерна тощо.
Коментарі