3 лютого Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) оприлюднив рішення за позовом Румунії до України у суперечці навколо острова Зміїного. Постановили, що його не можна вважати частиною прибережної лінії України. Йдеться про визначення серединної лінії при розподілі між державами континентального шельфу та виключної економічної зони у Чорному морі.

Ця справа перебувала в суді з ініціативи Бухареста з 2004 р. Доти було безрезультатно проведено 40 раундів двосторонніх перемовин. 16 травня 2006 р. статус Зміїного відіграв важливу роль у поділі шельфу.

Румунська сторона звернулася до суду, бо вважає, що Зміїний — це не острів, а скеля. Натомість Україна доводила протилежне і наголошувала, що визначення державних кордонів слід проводити від Зміїного як крайньої точки держави. При цьому довжина української частини узбережжя навпроти спірних територій становила б 1058 км, а румунської — 258 км. Відповідно, на переконання Києва, шельф необхідно поділити у пропорції 1 до 3. Тобто 53,3 тис. кв. км залишити за Україною, 21,9 тис. кв. км — за Румунією.

Але за рішенням суду під контроль Румунії перейшло 79,34% спірних територій. За оцінками румунських фахівців, там міститься близько 70 млрд кубометрів газу і десь 12 млн т нафти.

Під контроль Румунії перейшло 79,34 відсотка спірних територій шельфу

— Урахування острова Зміїного означало б юридичний перегляд географії, — заявила президент суду Розалін Хіґґінс, зачитуючи рішення.

Директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру політичних досліджень Віктор Чумак, 50 років, не вважає такий вердикт фатальним програшем України.

— Суд вчинив достатньо компромісно, — каже він. — Україна вимагала завелику територію. Києву не треба було доводити справу до суду, а діяти дипломатичним шляхом. Можливо, визнати Зміїний скелею, але відвоювати більшу територію шельфу.

Нині ж можна тішитися хіба що з політичного виграшу — між країнами уже немає територіальних суперечок.

Утім, на українському боці залишилися практично всі розвідані "Чорноморськнафтогазом" родовища нафти й газу. Аби Румунія почала повноцінну розвідку і розробку родовищ на відсудженій частині шельфу,  Київ і Бухарест мають підписати двосторонні угоди. Передбачається, що це станеться вже 25 лютого під час офіційного візиту до України президента Траяна Бесеску.

×