Реформу проведуть на шкоду і за кошти пенсіонерів

 

Верховна Рада ухвалила закон "Про реформування пенсійної системи". Головні зміни стосуються збільшення тривалості праці.

Страховий стаж для призначення пенсії за віком зросте на 10 років. Жінки працюватимуть 30 років і поступово виходитимуть на відпочинок у 60 років, а не в 55, як тепер. Чоловіки зароблятимуть стаж 35 років. На держслужбі дозволено перебувати до 62 років для чоловіків і 60 — для жінок. Збільшені терміни вислуги років для прокурорів і слідчих, військових. Закон чекає на підпис президента.

Ефект від пенсійної реформи буде нетривалим, зауважує економіст Віктор Лисицький, 65 років:

— Влада шукає баланси. Усі розрахунки ґрунтуються на тому, що ситуація із пенсіями для кожного особисто ніяк не зміниться. Економічна політика залишається колишньою, прискорений розвиток виробництва не починається. Ефект від такої реформи триватиме зо п'ять років. Потім знову повернемося до нестачі грошей на пенсії.

Я порахував денні витрати українця за обсягами не роздрібної торгівлі. Це офіційний  документ Держкомстату. Вийшло 37 гривень на день. На ці гроші прожити складно. Люди старшого віку більше витрачають на ліки. Для молодої родини з дитинчам це взагалі не гроші. За рахунок чого живе ця частина населення, уряд просто не розуміє. Ніхто й не пробує аналізувати демографічні тенденції. А людей помирає більше, ніж за більшовиків.

Співвідношення українців, які виробляють і створюють додану вартість, і тих, хто це все проїдає, змінюється на користь останніх. За таких умов не варто сподіватися, що зростання пенсійного віку докорінно вирішить питання. Утім, післявоєнна Німеччина, Південна Корея виходили із набагато скрутніших ситуацій. Вони розвивали виробництво. І зараз там робітники інтелектуальних професій отримують по 2–4 тисячі доларів щомісяця. У нас аж тепер беруться за інформаційні технології. Але хто це робитиме, коли стільки мізків витекло за кордон?

Депутати просто безсовісні люди. Не забули призначити собі пенсії у 80 відсотків від зарплати. Хоч на пару-трійку років відмовилися б від таких високих пенсій, бо в країні скрута.

Держслужбовців також не обділили. Але щодо них слід вирішувати питання захисту. На Заході немає такого, щоб новий міністр звільняв усіх, хто йому не подобається. Державі це невигідно, бо звільнені отримують шалені суми виплат — із бюджету.

— Це не реформа, — каже 37-річний Андрій Новак, голова Комітету економістів України.

— Пенсійна реформа полягає в переході від нинішньої однорівневої системи до трирівневої — із накопичувальним, корпоративним і персональним фондами. Проте умов і економічних механізмів для їхнього запровадження закон не сформував. Другий рівень визначається як можливий лише за умови бездефіцитного бюджету Пенсійного фонду. А це може статися через п'ять років, або й ніколи. Про третій рівень узагалі не йдеться.

Єдиний позитив змін — незначне зменшення дефіциту Пенсійного фонду. Це станеться, бо жінки і державні службовці пізніше виходитимуть на пенсію. Максимальна обмежена десятьма мінімальними. Але вже призначених спецпенсій ця норма не стосується.

За підрахунками авторів законопроекту, щорічна економія витрат Пенсійного фонду складе 2,5 мільярда гривень. Це трохи більше 1 відсотка його кошторису. Таку ж суму можна було зекономити незначним скороченням витрат на утримання держапарату. Цього року на нього піде понад 10 мільярдів гривень. Але влада не хоче економити на собі, вона задовольняє Міжнародний валютний фонд, щоб отримати черговий кредит. Реформу ж проведуть на шкоду пенсіонерів і їхнім же коштом.

×