Повелитель Кремля і околиць у Сирії добряче обкалявся. Нам від цього вигоди практично ніякої — окрім хіба естетичного задоволення. Адже він повертається на Донбас.
Із Сирією в коротуна одразу не заладилося, та поворотною подією стала загибель російського аеробуса А321 з 224 пасажирами на борту. Що значить братися не за своє: доки підривав будинки в Москві й околицях, труїв співвітчизників газом — козирів більшало. А як удався до повітряного терору — почало випадати з рук і те, що мав. І на Донбасі плани поламалися — не той літак збив, і от на Близькому Сході.
З України, власне, Путін і не йшов. На місяць-другий відлучився — з надією поправити політичне реноме. Не вийшло. І тепер йому потрібна перемога, бодай якенька, щоб забувся свіжий сором. У перекладі мовою війни — потрібна свіжа українська кров.
Після пропагандистської артпідготовки про псевдодержавність України, що відновилася за відмашкою з Кремля, бойовики минулого тижня розчохлили начебто відведену важку зброю. Із 120-міліметрових мінометів у Луганській області двічі обстріляли Попасну, штурмували український блокпост у Новозванівці. У Донецькій області з 82-, 122-, 152-міліметрових стволів обстріляно Піски, Опитне, Зеніт, Бутовку. Широкине накрили мінами зі зброї 120-міліметрового калібру, у зруйнованому Донецькому аеропорту росіяни пішли на танковий прорив. З бойовими діями відновилися повідомлення про поранених, а потім — і про полеглих захисників: 12 листопада — загинув один, 13-го — п'ятеро наших хлопців, 14-го — один. Ніч на суботу російські бойовики взагалі перетворили на ніч суцільних боїв і обстрілювали позиції ЗСУ з усіх видів зброї, у тому числі із забороненої.
Війну на Донбасі Московія знову повертає в гарячу фазу. І, як водиться, "не з власної волі". Миролюбний Кремль "змушують" до цього Україна з Америкою. Київ, за словами Путіна, "продовжує нарощувати блокаду південного сходу, не пускає туди ані продовольство, ані гроші, ліквідував там банківську систему, блокував експорт" і взагалі — заморожує конфлікт. А США, аби "знову розпалити війну й спровокувати бойові дії", ухвалили рішення, "що роблять можливими поставки Україні летальної зброї". А для тих закордонних лідерів, які сумніваються в достатності цих двох мотивацій для відновлення війни, Путін розпорядився організувати гучну провокацію, що свідчила б про "звірства" українців.
Чи світить агресору жадана перемога на Донбасі?
За висновками розвідки США, сил для масштабного наступу Росія та її найманці нині не мають. На безпідставності надій на перемогу в Україні наголошує й російський історик, професор Московського держуніверситету міжнародних відносин Валерій Соловей. На його думку, "на цьому напрямку домогтися можна лише введення нових санкцій, спрямованих безпосередньо проти ключового угруповання російської еліти разом з її рідними і близькими". Не дозволять широко розгулятися й п'ятничні теракти в Парижі — аби не постати в очах світової громадськості в одному ряду з арабськими терористами, Путін на певний час стриножить своїх терористів на Донбасі.
Тож не буде йому перемоги й в Україні. І президентський мундир від налиплої у Сирії ганьби доведеться відчищати звичними методами: кремлівським указом призначити винних у сирійському, а заодно і "новоросійському", провалах і прибрати їх із теплих посад.
2 
1
Коментарі