Ексклюзиви
Четвер, 10 липня 2008 15:23

"Про нову коаліцію домовляться восени або ж іще влітку"

  Вадим Карасьов: ”Бувають такі ситуації в розвитку країни, коли не повинно бути опозиції”
Вадим Карасьов: ”Бувають такі ситуації в розвитку країни, коли не повинно бути опозиції”

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 52 роки, вважає, що нинішня політична ситуація в Україні шкодить процесу творення нації.

Хто за підсумками політичного півріччя був успішнішим у протистоянні Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко?

— Команді президента вдалося показати, що Тимошенко не є ефективним прем"єром. Проте очевидно й інше — не вдалося нейтралізувати її як ефективного політика. Існує такий парадокс: є багато невдоволених Тимошенко як прем"єром, але це не впливає на її рейтинг як можливого кандидата у президенти. Отож на наступний політичний сезон завданням для тих, хто не бажає бачити Тимошенко главою держави, буде показати: вона не тільки недостатньо ефективний прем"єр, але й поганий кандидат у президенти.

Навіщо Ющенкові робити з Тимошенко неефективного прем"єра? Це ж погано для країни?

— Не йдеться про те, що команда президента навмисне робила щось для провалу Тимошенко. Просто громадськості продемонстрували, що вона неефективний керівник уряду. Доконаним фактом є уміння Тимошенко працювати на публіку, замилювати очі. Тим більше, що нинішня опозиція не виконує професійно свої функції, не критикує уряд. Партія регіонів зосереджена на іншому: як повернутися до влади. Отож потрібно було коригувати дії Кабміну. Тим більше, що економікою керують у ручному режимі. Зрештою, хтось має допомогти громадськості, бізнесу, середньому класу зробити висновки щодо діяльності уряду.

Тимошенко на критику може відповісти, що їй не дають працювати, зокрема й у парламенті.

— Відносини всередині коаліції, між нею й опозицією були іншою важливою складовою цього політичного півріччя. Тобто йдеться про конструкцію політичної системи. Маємо таке: Верховна Рада фактично не працює, коаліція не здатна голосувати, уряд не може спиратися на більшість у парламенті для проведення своїх законопроектів — лише на якісь підзаконні акти, постанови, власну поточну діяльність. Уряд нібито й законний, бо коаліція за нього проголосувала. Але самої коаліції фактично немає. Відтак немає й повноцінної опозиції — бо виходить, що вона не в меншості. Такий-от парадокс: у Верховній Раді немає більшості й меншості. Звісно, це повна нісенітниця.

І все це доводить, що модель коаліції з невеликою перевагою голосів у нас не спрацьовує. Для ефективної роботи вона повинна мати запас принаймні у 30–40 мандатів. Отже, у нинішньому парламенті слід шукати нову коаліційну конфігурацію. Можливо, перейти до багатосторонньої коаліції, яка була би таким собі консенсусом еліт. Тільки так зможе працювати парламент і політичний режим загалом.

А як пояснити це виборцям?

— Справді, якщо взяти ту ж коаліцію БЮТу і "Нашої України—Народної самооборони", то ніби все правильно. Вона реалізовує мандат виборця, який хотів саме такої коаліції. Власне, у багатьох європейських країнах нормально діють парламентські більшості з перевагою у два-три голоси. Але те, що спрацьовує в однорідних стабільних суспільствах, не працює в нас. Бо вони вже давно пройшли процес творення нації. У тій же Польщі чи країнах Балтії не стоїть питання національного вибору. А для України це актуально. Різні регіони мають різні вектори — бачимо це на прикладі ставлення до НАТО. А як можна створювати більшість у парламенті, коли немає отієї національної більшості? Досягти її можна через консенсус еліт у парламенті, якусь велику коаліцію.

Отож, нинішня ситуація призводить не лише до розбалансування політичної системи і роботи парламенту, а й до блокування самого процесу націєтворення. На Заході спочатку були нація і держава, а потім демократія. У нас же навпаки — є демократія і чинник виборця, і в таких умовах ми формуємо націю. Виходить, що парламентська опозиція мобілізує зусилля й використовує ті способи завоювання виборця, які можуть зашкодити творенню нації. Тому такій політичній силі краще дати частину влади — тоді зникне спокуса боротися за неї за допомогою сумнівних щодо інтересів нації і держави гасел, підходів і програм.

Тож якщо Партія регіонів увійде до якоїсь широкої коаліції, вона облишить боротьбу проти НАТО чи за надання російській мові статусу державної?

— Вона перейде від мобілізаційного стану до прагматичного. Гасла будуть, але зникне спрямована на їхнє роздмухування політика. Будучи при реальній владі, "регіонали" розумітимуть, що альтернативи курсу на Захід, інтеграції в європейську та євроатлантичну системи безпеки в України немає. Звісно, вони не форсуватимуть вступ до НАТО, але політика стане поміркованішою. Невигідно буде грати на розкол суспільства. Україна виграє.

Нині посади в уряді є винагородою за партійну лояльність

Бувають такі ситуації в розвитку країни, коли не повинно бути опозиції. За винятком хіба що радикальних сил, які грають на нестабільності. У нашому випадку в опозиції мають бути лише комуністи, всі інші — у владі.

Чи може така коаліція виникнути вже восени?

— Думаю, що так. Власне, її створять у будь-якому разі.

За участі і Партії регіонів, і Блоку Юлії Тимошенко?

— БЮТ на це не піде з огляду на майбутню президентську кампанію. Вони впевнені, що здатні виграти і президентські, і можливі дострокові парламентські вибори. Тому залишаються прихильниками формули "переможець отримує все".

То яка ж коаліція еліт без БЮТу?

— Питання в консенсусі небютівських еліт. Його можуть досягти восени або ж навіть улітку. Можливо, частина БЮТу потягнеться до тієї коаліції еліти, якщо вона стане привабливою, своєрідним магнітом. Тим більше, що БЮТ — це ж не партія, а список, одна з когорт еліти. Як і в інших силах, там багато людей, що вираховують, де бути перспективніше.

Що буде з урядом?

— Буде новий представницький уряд, участь у якому мають запропонувати в тому числі і БЮТу. Але загалом, уряд має бути департизованим. Нині посади в ньому є винагородою за партійну лояльність. Економіка багато в чому працює на партійну скарбницю, а не на державу.

Для формування нового уряду потрібна офіційна коаліція. Її формуватимуть через нові дострокові вибори?

— Не обов"язково. Думаю, їх не буде. Та й вони в будь-якому разі лише закріпили би ситуацію, коли політик має виконувати точно те, що хоче виборець. Тому, зокрема, "Наша Україна — Народна самооборона" не може піти в широку коаліцію.

Але як можна створити широку чи консенсусну коаліцію без БЮТу і НУ-НС?

— Можливо, НУ-НС усе ж таки до цього дозріє. Бо якщо дійде до дострокових парламентських перегонів, то в "нашоукраїнців" буде два варіанти: або йти на переформатування коаліції та збереження себе як депутатів і фракції, або вибори без шансів на успіх чи з перспективою розчинитися у виборчій кампанії Тимошенко. Узагалі, "Наша Україна" може вижити лише спираючись на ресурс президента. Тому для них головним завданням є переобрання Віктора Ющенка на другий термін. Бо це буде оновлення партії, її нове дихання. Але для цього вже сьогодні треба нейтралізовувати Юлію Тимошенко як ефективного кандидата у президенти, міняти сценарій президентських виборів. Як на мене, "нашоукраїнці" цього не розуміють і тупо підключилися до дискредитації тої можливої широкої коаліції. Розчиняються у гравітаційному полі БЮТу і згорають у ньому, як астероїди. Окремо Кириленко, "Пора", Кармазін та інші.

Зараз ви читаєте новину «"Про нову коаліцію домовляться восени або ж іще влітку"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода