Закон про Кабмін уже став найпопулярнішим для українських законодавців. Кожного разу після призначення нового прем"єра депутати повертаються до його перегляду.
По суті зміни до закону стають констатацією відносин між президентом та прем"єром. А їхнім ключовим питанням завжди було: хто має вирішальне право на кадрові призначення у виконавчій вертикалі — силовиків, представників президента, нарешті, самого прем"єр-міністра?
Під час каденції попереднього парламенту саме питання призначень чиновників Кабміну спричинило масштабну кризу, що спочатку тривала навколо посади прем"єр-міністра, а після призначення Януковича — навколо "квот президента": силовиків та міністра закордонних справ. Світ із здивуванням спостерігав за бійкою між головним дипломатом України та депутатами, які в приміщенні Кабміну фізично доводили, що не глава держави, а парламентська більшість визначає в Україні зовнішню політику.
Нині Віктор Ющенко повертає свої повноваження — подав до Верховної Ради відповідний законопроект. Аби ні в кого не виникало сумнівів щодо права президента нести політичну й кадрову відповідальність за зовнішню політику та безпеку країни.
Ющенко майже гарантовано залишався б на другий термін
Однак, прагнучи повернути собі вплив на кадрову політику, Віктор Ющенко опиняється у ситуації непростого вибору. Посилюючи посаду глави держави, він робить її привабливішою для конкурентів, які матимуть більше стимулу брати участь у наступній президентській кампанії. Насамперед — для прем"єрки Юлії Тимошенко. А конкуренція з нею для Віктора Ющенка є набагато небезпечнішою, ніж із Януковичем, за якого прихильники нинішнього президента навряд чи коли-небудь голосуватимуть.
Новий Закон про Кабмін міг би стати гарантією, що новоутворена парламентська більшість висуватиме єдиного кандидата у президенти — Віктора Ющенка — і прем"єр-міністр Тимошенко цю кандидатуру підтримає. Як свідчать результати парламентських виборів, за таких умов Віктор Андрійович майже гарантовано залишався б на другий президентський термін.
Але щоб БЮТ підтримав цей сценарій, необхідно посилювати не позиції президента, а позиції прем"єра. Отримавши суттєві повноваження, Юлія Володимирівна могла б не словом, а ділом згодитися на власну неучасть у президентській кампанії.
Тож Віктор Ющенко має вибирати. Або синиця сьогодні — а це визначальний вплив на зовнішню політику та кадрові призначення щодо виконавчої вертикалі, або журавель завтра — суттєві повноваження для прем"єр-міністра, що зможуть утримати амбіції лідерки БЮТу від претензій на найвищу посаду в країні.
Подані президентом поправки до Закону про Кабінет Міністрів свідчать: Віктор Андрійович вибирає синицю в руці.
3 
35413
Коментарі