Президентську партію "Слуга народу" на позачергових парламентських виборах готові підтримати 47% українців, за даними соціологів. У її штабі кажуть, що коаліцію прагнуть сформувати одноосібно.
Уся новітня історія України — це багатоголосся. На відміну від Росії, у нас не було єдиної тумбочки з грошима. У 1990-х навколо кожного ресурсу сформувалася своя фінансово-промислова вертикаль. Для захисту активу вона створювала політичні партії та засоби масової інформації. Відсутність монополії на гроші народила конкуренцію, свободу слова і багатопартійність. Ні в кого в Україні не було контрольного пакета акцій. Свою роль у багатоголосся внесли традиційна українська роз'єднаність, недовіра до влади і конкуренція поглядів.
У всіх євразійських об'єднаннях, куди Україну намагалася заманити Москва, парламент був лише придатком адміністрацій президентів. Схвалював надіслані законопроекти. Українська модель тяжіла до європейських традицій, де влада приречена на складні коаліції.
Прихильники президента впевнені: якщо "Слуга народу" забере половину складу Верховної Ради — це добре для реформ і боротьби з усім поганим в ім'я всього хорошого. Справа не в тому, що ці виборці бачать ідеальне майбутнє по-різному. Загроза в тому, що новий парламент перестане бути "місцем для дискусій", як це відбулося в Росії.
У жодного українського президента не було монополії на владу. Навіть якщо у Володимира Зеленського немає поганих намірів, ця ситуація занурює його у відсутність політики. Вона передбачає домовленості і компроміси. А монопольний контроль над Банковою і Грушевського позбавляє президента необхідності їх пошуку.
Безумовно, залишаються ще олігархи, з якими не міг не рахуватися жоден глава держави. Але цілком можливо, що нова реальність — це продукт їхнього взаємного пакту про ненапад. У системі стримувань і противаг, що руйнується, залишається єдиний елемент — народ. Але розмови про "як не впорається — отримає третій Майдан" виглядають сумнівно. За виправлення попередньої електоральної помилки довелося заплатити високу ціну. Росія окупувала Крим і частину Донбасу, скориставшись вакуумом легітимності після втечі Віктора Януковича.
У липні виборець вручить президентові ключі від парламенту. Зеленський зможе самостійно визначати законодавче майбутнє країни. Нам залишається лише гадати, яка картинка у нього в голові. Кого він слухатиме? Ігоря Коломойського? Соціологів? Аудиторію своїх соцмереж? Найближче оточення? Брюссель? Вашингтон? Одне ми знаємо точно. Йому не доведеться слухати український парламент. Однопартійна більшість знизить суб'єктність цього інституту.
2 
1
Коментарі