15 травня президент 53-річний Петро Порошенко підписав Закон "Про функціонування української мови як державної". Документ закріплює обов'язковість використання української в публічних сферах. Іншими мовами можна спілкуватися у приватному житті.
— Не модно не знати української, — каже Порошенко. — Мовний закон вивірений настільки, щоб жодна політична сила не могла ініціювати його перегляд.
Документ опублікували в газеті "Голос України". Він набуде чинності за два місяці, за винятком декількох положень.
— Мовний закон потрібен, аби юридично захистити права української мови, — розповідає директор "Фонду оборони України" Олексій Кляшторний, 43 роки. — Сучасний світ уніфікується. Щоб витримати вплив масової культури необхідно відстоювати національні інтереси. Українцям треба подолати наслідки московського впливу, що панував століттями. Національна мова — це стандарт, який діє у високорозвинених країнах Європи: Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Данії, Швеції, Норвегії.
Досі в Україні діяв закон "Про мови в Українській РСР" 1989 року. Передбачав 100 відсотків української мови на телебаченні. Цього ніхто не дотримувався, бо не було покарання за порушення. У новому законі воно передбачене.
— Депутати підтримали законопроект, що обрали з чотирьох зареєстрованих. Понад два роки обговорювали закон і вносили правки. За нього проголосували 278 депутатів, — продовжує Кляшторний. — Найсильнішим пунктом є те, що вся сфера послуг має користуватися українською. Раніше в будь-якому ресторані, медзакладі чи перукарні могли ігнорувати бажання клієнта спілкуватися державною.
Українізація має бути державною стратегією розвитку країни. Це дасть народу усвідомлення своєї приналежності і захистить країну від негативного впливу з боку Росії.
Українцям потрібно зрозуміти важливу річ — нація та держава не обслуговуючий інститут. Це об'єднання людей задля добробуту на основі спільних традицій, мови та стратегії розвитку. Серед високорозвинутих націй немає таких, які не розмовляли б рідною мовою. А ті, які говорять нав'язаною, перебувають у глибокій кризі.
Противників закону про функціонування української мови небагато. До них можемо віднести лише тих, хто справді не знає української, або 12 відсотків виборців, які на президентських виборах віддали голоси за кандидатів від Опозиційного блоку.
27-річний Андрій Смолій з Інституту держави і права Академії наук України вважає, що за п'ять років мовний закон змінить життя публічного простору України.
— Перший етап — буде українська мова в сфері реклами. З січня 2020-го вона повинна бути лише державною мовою. Винятки — реклама у виданнях або компаніях, що діють мовами Європейського Союзу. Далі відбудеться перехід на українську медиків, державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування — за рік. Наступним етапом буде мова в культурі, кіно та сфері обслуговування. Це через півтора-два роки відбудеться. У будь-якому закладі чи магазині мають обслуговувати державною мовою. Лише за згодою сторін — іншою. Повний перехід на українську всіх веб-сайтів, інтернет-магазинів відбудеться 2022-го, на телебаченні та радіо — через п'ять років.
Українська мова за 28 років не була захищена. Події, що сталися 2014-го — це наслідок відсутності інформаційної та мовної політики в Україні. Якби мовний закон ухвалили раніше, зараз не було б війни, анексії Криму й окупації Донбасу. Не було б того русифікованого становища інформаційної сфери, що маємо.
Закон про мову не дискримінує жодну категорію населення. Документ є ліберальнішим, ніж аналогічні закони в Польщі, Латвії, Литві, Естонії та державах, що були під окупацією Радянського Союзу. Немає жодної норми, що дискримінує російськомовне населення у приватному житті. Рекомендую людям розібратися в законі та не вірити пропаганді, що ллється з проросійських ЗМІ.
7 
35413
Коментарі
1