На парад із нагоди річниці перемоги над Німеччиною Віктор Янукович прибув у шикарному німецькому "мерседесі". Курйоз, парадокс і гарний урок історії водночас.
За 65 років "народ-переможець" не спромігся створити пристойних автомобілів навіть для своїх президентів і користується виготовленими руками переможених. Але інакше й бути не могло. Після 1945-го українці — як і росіяни, білоруси та інші "радянські" — залишилися жити в тоталітарній державі. А західні німці почали будувати нове суспільство демократії та ринкової економіки, яке принесло людям свободу й добробут. Приїзд Януковича на парад у західнонімецькому авто є найкращою підказкою щодо того, куди мала б рухатися Україна й чиї цінності переймати.
На ділі ж вона знову залишається за межею, що відокремлює цивілізований, вільний і багатий світ від світу авторитаризму та злиднів. Так само, як і 1945-го. Але цього разу добровільно, не перебуваючи в складі імперії. З величезною запопадливістю й нетерпінням Україна прагне якнайшвидше по вуха залізти в новітнє радянське лайно. З точки зору історії це зрозуміти неможливо. Парадокс не менший, ніж Янукович із "мерседесом" на параді.
Бо цілком зрозуміло й доведено життям, що інтеграція з Росією ані добробуту, ані свободи людям не принесе. Збагатяться лише окремі, які й так роз"їжджають у "мерседесах" чи "бентлі" та яким плювати на суспільство — до речі, й на ветеранів Великої Вітчизняної. Вони придушуватимуть інакодумство, зароблятимуть мільйони та мільярди за рахунок держави та її громадян. Бо такі правила гри по цей бік межі, й вони цілком улаштовують нинішню українську владу.
Лунають публічні вказівки з Москви переписати українські підручники з історії
У цивілізованому світі 8 і 9 травня є нагодою переосмислити історію Другої світової: події до, під час і по ній. А те, що сталося з країною або народом після цієї м"ясорубки, не менш важливо й показово, ніж вона сама. Тому цілком зрозуміло, чому в Радянському Союзі 9 травня всі повинні були лише радіти, дивитися паради й кінофільми про героїзм радянських воїнів, слухати ветеранів. Щось переосмислювати було заборонено, крок праворуч чи ліворуч від лінії партії — стріляли. М"ясорубка працювала й далі.
Сьогодні саме таке святкування вигідне януковичам. Жодних дій влади, спрямованих на осмислення чи переосмислення тих подій, примирення, ніякого намагання винести уроки і з війни, і з процесів після неї, й зі спільного проживання з Росією загалом. Натомість пам"ятник Сталіну, червоні прапори тоталітарної держави, Табачник із черговою порцією україноненависництва, відкриття Азаровим і російським українофобом Затуліним пам"ятника жертвам ОУН-УПА в Луганську, публічні й безапеляційні вказівки з Москви щодо переписування українських підручників з історії. А вона для України повторюється. Не щаслива, написана й прикрашена радянською пропагандою, в яку знову змушують вірити українців, а справжня — де місця Європі, демократії та добробуту поки що немає. Принаймні Янукович із російськими компаньйонами цього не передбачає.
3 
1
Коментарі
81