У липні виповнилося 20 років із моменту підписання Україною Хартії про особливе партнерство з НАТО. За цей час ми могли подолати шлях, необхідний для членства, але попередні очільники держави віддавали перевагу співпраці з Росією. Втім, нові реалії показали всю хибність такого рішення. Тож 6 липня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон, який заклав підвалини для приєднання до військово-політичного блоку. Які перспективи це відкриває для українців, нашої економіки та оборонного комплексу?
Запорука безпеки
Українське суспільство за останні кілька років суттєво змінило погляди на НАТО. Якщо 2012-го не більше 15% громадян воліли бачити Україну у складі Альянсу, то чотири місяці тому 55,9% опитаних підтримали ідею членства. До людей прийшло розуміння, що НАТО — це запорука безпеки, насамперед ядерної.
Втім, усвідомлення перспектив подальшого зближення України з Альянсом є не лише в громадян нашої держави. Це — справжнє жахіття для Кремля. Путін ще не отямився від новин про те, що українці отримали безвіз, Євросоюз остаточно ратифікував Угоду про асоціацію, а НАК "Нафтогаз" переміг "Газпром" у Стокгольмському суді. Аж тут Порошенко дістав ще один козир — закон, за яким наша держава прямує в НАТО. Загартована й сильна Україна — суперник, який може стати не по зубах РФ. Тим паче за умови активного партнерства з Північноатлантичним блоком.
Співпраця з Альянсом також стимулюватиме розвиток економіки України та сприятиме притоку інвестицій з-за кордону, на думку експертів. Зміни відчує насамперед військово-оборонний комплекс. Сьогодні вже 70% підприємств у цій галузі, серед яких і ДК "Укроборонпром", провели сертифікацію своєї продукції за міжнародними стандартами. Це збільшує їхні шанси на підписання міжнародних контрактів і відкриває нові ринки збуту. Зокрема, "Укроборонпром" відтепер має доступ до каталогів НАТО. У планах — укладання торговельно-економічних угод і подальший розвиток авіатранспортних проектів. Це принесе користь Україні не лише у безпековій, а й в економічній площині.
Перспективи співробітництва
— НАТО — друг України так само, як Україна — друг НАТО. Ми віримо, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, віддана принципам демократії й верховенства права, є ключем до євроатлантичної безпеки, — зазначив генсек НАТО Єнс Столтенберг у Києві 10 липня.
За його словами, Альянс дотримується принципової позиції щодо суверенітету України, підтримує політику санкцій проти РФ і закликає її вивести війська з території нашої держави.
Співпраця з НАТО має і суто практичний вимір: уже створено 10 трастових фондів, через які Україна отримала майже 40 млн євро, необхідних для реформування Збройних сил. Частина грошей іде на розробку програм із кіберзахисту.
Президент Петро Порошенко наголошує, що країни-члени Північноатлантичного блоку також виграють від партнерства з українськими військовими: "У жодної країни-члена НАТО немає реального досвіду ведення бойових дій проти сучасної російської армії. В України такий досвід є".
З цим погоджуються натовські фахівці. На їхню думку, учасники АТО набули унікальних навичок під час гібридної війни з однією з найбільш мілітаризованих держав світу — Росією. Обмін таким досвідом стане в нагоді усім членам Альянсу.
Реформа армії
Петро Порошенко запевнив, що Україна продовжить шлях до НАТО: "Ми рішуче налаштовані на реформи, маємо чіткий графік, знаємо, що маємо зробити, аби відповідати критеріям членства".
Для якнайшвидшого вступу в НАТО Україні потрібно провести низку реформ, передусім у військовій галузі. Робота в цьому напрямку розпочата: в Збройних силах діють близько 20 стандартів Альянсу щодо речового забезпечення й форми одягу. Військові частини впроваджують відповідні стандарти і в харчуванні. У Міністерстві оборони планують повністю завершити процес переходу до 2020 року.
Суттєвої трансформації зазнала і система підготовки. Наші військовики щорічно беруть участь у міжнародних навчаннях з армійцями Північноатлантичного альянсу. "Репід Трайдент" та "Сі Бриз", що проходять на території України, збирають по кілька тисяч військовослужбовців із різних держав, що входять до складу блоку. Попереду — реформування Генерального штабу, зокрема створення так званої J-структури управління, яка запроваджена в Європі й США. Це забезпечить сумісність наших Збройних сил із військовими силами НАТО й дозволить діяти в унісон під час спільних операцій. А також, на думку експертів, підвищить обороноздатність і мобільність української армії та позбавить її застарілих радянських навичок.
— Ми прагнемо здійснити такі реформи, після яких український безпековий сектор вже не зможе стати таким, яким був у минулому, — підсумував Єгор Божок, виконувач обов'язків глави місії України при НАТО.
13 
1
Коментарі