Розмови про те, що політики не мають втручатися в церковні справи — спроба залишити все в інтересах Москви. Усі церкви творили живі люди. І подолання розколу в українському православ'ї — робота людей, політиків. Як свого часу перехід Київської митрополії з-під підпорядкування Константинополя до Москви.
Об'єднання нашого православ'я — це не лише проблема Української православної церкви Київського патріархату й Української автокефальної православної церкви.
Прекрасно, що президент Порошенко знову поговорив із Вселенським патріархом (зустріч відбулася 9 квітня під час візиту Петра Порошенка в Туреччину. — ГПУ). Та спроба винести за дужки Українську церкву Московського патріархату не подолає розколу. А у Вселенському патріархаті прагнуть саме цього, а не зафіксувати нову лінію розмежування.
Об'єднання українського православ'я має спершу стати фактом життя в нашій країні. Процесом, який оберігає держава. І лише після того Вселенський патріархат набереться політичної мужності зробити свій крок. Вселенському патріархату більш як дві тисячі років. Грати на догоду державі, якій 20 з лишком, не буде.
І саме на подолання розколу в православ'ї серед українських віруючих і духовенства могла би бути спрямована діяльність Порошенка. Та цього не відбулося. Сталося несподіване "прозріння" — треба щось робити. І, як завжди, почалася імітація бурхливої діяльності зі створення Автокефальної православної церкви. Так не вийде. Чи й мети такої ніхто не ставить? Лише піар.
Коментарі