27 серпня Кабмін затвердив перелік платних послуг, які можуть надавати навчальні заклади системи освіти державної і комунальної форм власності. Після масових студентських протестів уряд скасував оплату за користування інтернетом, проведення лабораторних робіт, перескладання іспитів та заліків.
— Намагання комерціалізувати освіту турбує, — каже колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко, 54 роки. — Це суперечить Конституції, яка визначає, що вищу освіта громадянин здобуває на конкурсній основі. Якщо людина здала іспити на державну форму навчання, то вона не повинна платити. Якщо ж студент навчається на комерційній основі, то він уже заплатив.
Економічний зиск від цих нововведень буде невеликий, та й на кожній кафедрі касира не посадиш. Це як настриг із свині: вереску багато, а шерсті мало. За кордоном такого ніде нема. Навіть у Лондонському Королівському університеті.
Нововведення призведуть до поглиблення корупції у вузах. Ще кілька років тому деякі ректори намагалися запровадити платні послуги. Викладачі почали змагатися, хто більше поставить двійок. Бо студенти платили до каси за перездачу, а викладач з того отримував преміальні.
Платні послуги зроблять із викладачів "даїшників". Скажімо, перездача лабораторної роботи коштує 80 гривень, а студент дає викладачу 50, щоб той його не "завалив".
Треба стимулювати потяг молоді до роботи з книжкою, а не брати гроші за користування бібліотекою. Цим відбивають у студентів бажання навчатися і вдосконалюватися.
У розумних межах платні послуги у вузах можуть бути. Скажімо, за оренду приміщень, користування транспортом, навчання на курсах водіїв чи додаткових мов. Але брати додаткові гроші за основну професію — це нонсенс. Так скоро братимуть плату за те, що студенти заходять в аудиторію.
Заробляти гроші вузи можуть через науково-дослідницькі, прикладні, конструкторські розробки, виконання робіт, продаж виданої літератури, надання агентських послуг, вирощування сільськогосподарської продукції на дослідних ділянках, студентські будівельні загони.
6 
1
Коментарі