— Я вирішив подати у відставку і почати новий етап боротьби. Я — той солдат, який іде стільки, скільки може, а потім — скільки треба для повної перемоги. Для того, щоб визволити Україну від корупційного бруду, — говорить 7 листопада 48-річний Міхеіл Саакашвілі.
30 травня торік президент призначив його головою Одеської облдержадміністрації.
— Одещину здають не лише корупціонерам — здають ворогам України. Президент особисто підтримує два клани — бандитський Геннадія Труханова (мер Одеси. — ГПУ) й корупційний Анатолія Урбанського (голова обласної ради. — ГПУ). Всю владу в області віддали цим двом і їхнім союзникам — сепаратистам із "Нашого краю" Антона Кіссе, — заявив Саакашвілі.
"Голова обласної державної адміністрації, начальник обласної поліції, прокурор області, начальник митниці — з однієї команди. Вся вертикаль. Таке "все включено" траплялося лише за "донецьких". Що ще було потрібно, щоб навести порядок в Одесі та регіоні? Що не дозволило працювати чи хто?" — коментує заяву екс-губернатора журналіст Сергій Іванов, 40 років.
Саакашвілі домагатиметься дострокових парламентських і президентських виборів.
"У Грузії його партія вибори вже програла. Так що відступати нікуди, — вважає політолог 41-річний Андрій Миселюк. — Звинувачення Саакашвілі на адресу президента і "Блоку Петра Порошенка" ознаменували офіційну появу ще одного гравця на тісному "антикорупційному" полі. Він відкрито пішов проти того, хто привів його на посаду і використав у боротьбі проти конкурентів.
У напрямку перевиборів Саакашвілі працював рік. Альтернативою їм бачив своє призначення прем'єром замість Яценюка. І тепер прямо визнав, що задля цього діяв скоординовано з президентом: "Порошенко говорив, що йому заважав Яценюк. Ми створили рух за очищення і допомогли його позбутися".
Однак крісло прем'єра Петро Порошенко віддав лояльному й прогнозованому Володимиру Гройсману. Звідси — нападки обманутого у своїх прем'єрських очікуваннях Саакашвілі на новий уряд.
Щось подібне сталося і з Одеським припортовим заводом. Його приватизацію зірвали зусиллями Саакашвілі та його грузинської силової вертикалі — тодішнього одеського прокурора Давіда Сакварелідзе й першого заступника директора Національного антикорупційного бюро Гізо Углави. Була інформація, що в оточення Саакашвілі — одеських олігархів Олександра Грановського і Бориса Кауфмана — був інтерес контролювати це підприємство. У підсумку, попри кримінальне провадження і розслідування Національного антикорупційного бюро, завод повністю перейшов під контроль наближених до президента людей.
Саакашвілі звільнився від рамок державного чиновника й тепер зароблятиме політичні очки на жорсткій критиці президента і його оточення. Правда, раніше довіри до його слів було б значно більше".
"Головна проблема Саакашвілі полягала в тому, що він так і не вирішив, чим займатися в Україні або в Грузії. Після виборів розраховував повернутися у велику політику на батьківщині, — пише у "Фейсбуку" директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко, 63 роки. — Але його партія вибори програла, тому довелося залишитися в Україні. Тут Саакашвілі рік метався між двома політичними проектами.
З одного боку, хотів стати кращим губернатором України і, за підтримки Заходу, перетворити Одесу в епіцентр реформ. З іншого, активно виступав у ЗМІ, піднімав собі рейтинг і формував імідж антикорупціонера. Міг очолити загальнонаціональний антикорупційний та реформаторський рух. Але час минав, а такий рух не з'явився. Саакашвілі не зумів досягти істотних результатів ні на посаді губернатора, ні на загальнополітичній сцені.
У нього були чудові шанси стати повноцінним українським політиком із потужною західною підтримкою. Але він захопився інтригами Адміністрації президента і розгубив весь свій імідж. Спочатку Порошенко розсварив його з прем'єром Яценюком. А далі — більше. Запекла боротьба, також на прохання президента, спочатку з олігархом Ігорем Коломойським, а потім — із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. А зараз Саакашвілі не потрібен Порошенку ні як боєць проти його політичних ворогів, ні як губернатор. Він став заважати політичним планам президента і комерційним інтересам його оточення".
"Адміністрація президента могла задіяти досвід, можливості й довіру до Саакашвілі громадян. Однак, замість цього, зосередилася на відвертанні його уваги від проблем усередині адміністрації, — пише в соцмережі народний депутат 35-річний Мустафа Найєм. — Щоб нападаючи на Яценюка, він обходив Порошенка. Довгий час їм це вдавалося. Саакашвілі не тільки не критикував, але й активно захищав Адміністрацію президента, самого главу держави і його команду".
"У Саакашвілі було багато піару й розмов. Він зі своєю грузинською командою нічого не зробив ні для Одеської області, ні для України. Всі його проекти провалилися, — пише у "Фейсбуку" політолог 37-річний Тарас Загородній.
— Тепер нас чекають історії про те, як Саакашвілі сильно хотів перевтомитися на роботі в Одесі між: нескінченними поїздками по країні, гастролями антикорупційних форумів, незаконною агітацією на виборах за кандидатів від "Блоку Петра Порошенка", виборами в Грузії, затаскуванням симпатичних дівчат без профільної освіти на посади, рейдерством на Одеському припортовому заводі — з метою збити ціну на нього, ходінням по нескінченних ефірах у Києві. Але перевтомитися йому не дали. І чому це Михайло не хоче назад у Грузію — в опозицію? Ах, так. Там його посадять".
У Грузії щодо Саакашвілі відкрито чотири кримінальні справи. По 10 він проходить як свідок.
Коментарі