Один із лідерів громадської організації "Українська націонал-трудова партія" Євген Герасименко, 21 рік, очікує від українців відкритої підтримки націонал-соціалізму.
Чого прагнуть українські націонал-соціалісти?
— Панування в державі лібералізму як політичної ідеології та парламентаризму як політичної системи створює прекрасний ґрунт для появи паразитів будь-якої раси та національності. Насамперед, це крупний, найчастіше — міжнародний сіоністський капітал, який є антинаціональним за сутністю та інтересами. Тому найголовніша наша мета — побороти цю систему. Ми виступаємо проти цих виразно антиукраїнських сил, які захопили економіку, а значить і владу в цій країні. Проти всієї системи загалом, яка дає можливість певному колу людей, переважно чужинцям, вирішувати долю нашої країни.
Що думаєте про нинішню політичну кризу і про можливі результати дострокових виборів?
— Неважливо, хто буде біля державного керма — Ющенко, Янукович, Тимошенко чи хтось інший. Прихід до влади чергового ліберального, напів- чи на чверть ліберального політика нічогісінько не змінить. Якщо політик не ставить собі за мету кінцеве звільнення українського народу, то такий політик нас жодним чином не влаштовує. Немає сенсу будувати здогадки: а хто ж переможе на дострокових виборах? Зараз у суспільстві зростає підтримка правих ідей. Ми впевнені, що ідеї націонал-соціалізму оволодіють масами настільки, що підтримка з розряду ідеологічно-мовчазної перейде в підтримку відкриту. І тоді ми за допомогою цієї ж парламентської системи прийдемо до влади, щоб знищити її.
Ми за допомогою парламентської системи прийдемо до влади, щоб знищити її
Чим націонал-соціалізм український відрізняється від націонал-соціалізму німецького, який став символом страшних злочинів?
— Це, до речі, велика історична неправда — вважати Німеччину батьківщиною націонал-соціалізму. Насправді ця ідеологія виникла ще в 90-і ХІХ століття в Чехії та в Україні. Український націонал-соціалістичний рух має власне походження і виник задовго до німецької націонал-соціалістичної партії. Більше того, український націонал-соціалізм став першим справді визвольним рухом у новій історії України. Він був започаткований на початку XX століття Миколою Міхновським. У 1902 році була створена Українська народна партія, члени якої відкрито називали себе націонал-соціалістами. Про це дуже не люблять згадувати ні ліві, ні "нотаріально завірені" праві. Перші намагаються виставити Міхновського борцем із соціалізмом, другі не хочуть визнавати історичної правди. Він боровся проти марксизму та соціал-демократії, які є потворним викривленням справжнього соціалізму як теорії загального благополуччя трудової нації. Саме завдяки йому створені пізніше Організація Українських Націоналістів та УПА взяли за основу своєї теорії і боротьби націонал-соціалізм. Так що можна сміливо казати: Україна доклала рук до становлення націонал-соціалізму і як ідеології, і як політичного руху.
Чи маєте в Україні союзників?
— Ми не бачимо жодного сенсу у співпраці з так званими націонал-демократичними, а насправді — ліберальними політичними силами. У нас різні стратегічні цілі. Наша організація сильно відрізняється і від консервативних націоналістів. Тих, насправді, не цікавить ні державний устрій, ні економічні відносини — вони зупиняються тільки на рівні мовних чи культурних питань. А ще ці "справжні" націоналісти різко виступають проти відродження справжньої ультраправої ідеології в Україні ще й тому, що елементарно бояться — ми витіснимо їх із насиджених містечок. Ми ж, на додачу до нашої національно орієнтованої етнічної програми, говоримо про знищення капіталістичної системи, про необхідність справедливого розподілу суспільних благ, заборону нетрудових прибутків тощо. Тим більше, в нас немає нічого спільного з ліберально-буржуазними партіями на кшталт "Нашої України", БЮТ чи Партії регіонів. Вони якраз і уособлюють паразитарну владу крупного капіталу.
Що стосується наших колег по ультраправій ніші — ВО "Свобода" Олега Тягнибока та Української консервативної партії Георгія Щокіна, то для досягнення поточних цілей ми справді можемо тимчасово об"єднувати свої зусилля. Але Українська націонал-трудова партія не бачить жодної потреби створювати єдину організацію, тим паче партію. Ми дотримуємося законів природи, які твердять: лише сильніший може поглинути слабшого і лише тоді, коли для цього прийде час. А об"єднання самодостатніх організацій, хоч би якими близькими вони не були, тільки посіє зерна розколу.
3 
1
Коментарі
4