Вдень 31 грудня в барі в центрі Києва мої німецькі приятелі, які приїхали зустріти тут Новий рік, сперечалися про біженців із Близького Сходу. Один схвалював гостинну щодо них політику канцлера Анґели Меркель. Другий зауважував, що держава має обмежити кількість біженців, бо не зможе з цим упоратися. Торік Німеччина прийняла їх аж 800 тисяч.
Уже за лічені години по цій маленькій дискусії в Кельні понад півтисячі жінок стали об'єктами сексуального нападу й грабунку з боку величезних натовпів переважно з біженців. Ті залазили їм під спідниці, видирали сумки. Подібні, хоча й не такі масштабні, випадки сталися в Австрії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії.
"Для одних події підтвердили їхні аргументи: надто багато іноземців у країні приносять із собою надто багато проблем. Для інших сталося те, чого вони боялися від самого початку: картинки безчинств мігрантів можуть зіпсувати загалом позитивне ставлення до них у Німеччині, — написав впливовий німецький журнал "Шпігель". — Настав час для широкої дискусії щодо майбутнього країни. Мантра Меркель "ми можемо це зробити" більше не діє".
І до подій у Кельні проблема біженців була найбільшим поточним викликом для Євросоюзу. Протягом усього 2015 року 28 країн ЄС так і не змогли віднайти спільне рішення, демонструючи брак єдності. Тепер проблема стала нагальною. При тому, що ані Євросоюз, ані будь-хто інший в осяжному майбутньому не здатен ліквідувати її першоджерело — війну на Близькому Сході. Нові сотні тисяч мігрантів намагатимуться досягти благополучних берегів Європи на додаток до 1,5 мільйона, що прибули торік.
Отож Євросоюз постає перед необхідністю віднайти швидке рішення в умовах невеликого вибору можливих рецептів.
Найбажанішим для всіх було б недопущення біженців до ЄС. Ще в листопаді минулого року досягнуто відповідних домовленостей із Туреччиною. Однак кілька днів тому Брюссель розкритикував Анкару за незадовільне їх виконання — до Європи продовжують прибувати багато біженців. Тут потрібного швидкого результату Євросоюз поки що не досягає.
Країни ЄС могли б домовитися про алгоритм солідарного розподілу біженців усередині Союзу. Однак після кельнських подій це виглядає малоймовірно. Громадська думка в країнах ЄС стає дедалі менше гостинною, і з цим не можуть не рахуватися національні уряди. Навіть у Німеччині, за останнім опитуванням, 48 відсотків людей підтримують обмеження кількості біженців, тоді як 44 відсотки — проти встановлення лімітів.
Ще одним, радикальним, варіантом для ЄС є масові депортації. Однак це несе загрозу Шенгенському простору, адже здійснювати таку політику за відкритих кордонів — складно. А руйнування "шенгену" може спровокувати нові непорозуміння та навіть дезінтеграційні процеси. Тим більше, в Євросоюзі не бракує інших "гарячих точок": економічні негаразди в низці держав, зростання популярності націоналістів — в інших, несумісні з європейськими цінностями процеси в Польщі й Угорщині тощо. Отож для ЄС критично важливо пройти нинішнє випробування кризою біженців, зберегтися й не допустити тріумфу Кремля, для якого руйнування об'єднаної Європи є стратегічною метою.
Коментарі