2014 рік буде найвирішальнішим для політичної історії України за всі часи її незалежності. Модель державності, створена на початку 1990-х, неефективна для розвитку народу і держави. Стара радянська модель вичерпала себе. Призвела до глибокої економічної кризи. А сьогоднішня має глибші характеристики, ніж політична чи соціальна. Це криза державності загалом. Чи можуть українці самостійно розвивати свою державність? Формувати свою стратегію розвитку? Ні. Українці втратили цей шанс і можливість.
Ні опозиційні партії, ні правляча не мають ідеологічного обличчя. Жоден політичний лідер із трибуни Майдану не виступив зі зрозумілою і чіткою бодай міні-програмою. Жодна партія не має класичних програм, окрім написаних учорашніми аспірантами. Відсутні ідеологічні напрямки як у партії УДАР, так і в "Батьківщини". В останньої — через те, що її ідеальний лідер сидить у в'язниці. Партія не має перспектив. Потрапила до рук дрібних політиків, які не здатні усвідомити сучасність. "Свобода" демонструє ідеологічні позиції, але вони досить радикальні й відсталі. Поведінка "свободівців", скоріше, дискредитує демократичний процес, аніж сприяє розвитку. Наприклад, їх факельний марш Києвом викликав шквал протестів у Польщі. Виступи окремих лідерів "Свободи" не мобілізують, а навпаки — дистанціюють суспільство, яке практично було єдине завдяки єврореволюції.
Слабкі опозиційні партії є головним негативом Майдану. Опозиція не має спільного плану, спільного політичного маніфесту і цілей. Це дискредитує Майдан, не дозволяє йому розвиватися.
Ситуацією в країні керуватиме непередбачуваність. Основою цього є Майдан, який виписує в країні порядок денний. Майдан настільки сильний, що президент не може ухвалити жодного рішення без урахування його позиції. Це неймовірно дратує Януковича і правлячу партію. Палець влади і палець Майдану одночасно лежать на спускових гачках швидкого вибухового процесу. Таке було під час "арабської весни". Щойно палець Каддафі натиснув на цей гачок, у Лівії відбулося повстання. Щойно була вказівка бити повсталих — це закінчилося відставкою єгипетського президента Мубарака.
Україну накрила цивілізаційна хвиля революції. Але неможливо вічно продовжувати мирну революцію. Або вона приведе до жорстких дій, або буде втрачена.
Коментарі