Понеділок, 26 лютого 2007 14:44

Нема астми — нема медалей

На чемпіонаті світу з лижного спорту знову скандал. В олімпійського чемпіона 2006 року Євгенія Дементьєва виявили в крові занадто високий вміст гемоглобіну і... просто відсторонили від перегонів. Аби почекати, доки той гемоглобін у чемпіона увійде в норму. Про таку річ, як так званий кров"яний допінг нічого сказано не було. Але й так усе зрозуміло.

Уже не перше десятиліття в усіх видах спорту, де потрібна сила та витривалість, йде неоголошена війна. З одного боку ті, хто вигадує нові стимулятори для спортсменів, з іншого — хто ці стимулятори виявляє. Перемоги, а з ними слава і гроші, потрібні всім. А без стимуляторів на все це годі й сподіватися.

Чи можна цю війну зупинити? Безумовно. Варто лише взятися за справу принципово та послідовно. Та цього не роблять у Всесвітньому допінговому агентстві. Бо в такому разі є небезпека взагалі знищити увесь спорт вищих досягнень у його нинішньому вигляді. Аби він приваблював мільйони телеглядачів, а з ними й рекламні гроші, йому потрібні нові чемпіони, які б перевищували старі рекорди, були щораз швидшими і сильнішими.

Без стимуляторів на все це годі й сподіватися

І якщо у автогонках, наприклад, удосконалюють мотори, то там, де моторів немає, удосконалюють людей. Про це не прийнято говорити, але у тому ж біатлоні чи не всі чемпіони офіційно вважаються... астматиками. Наявність цієї хвороби дає можливість вживати препарати, заборонені для спортсменів. Ну не можуть ці хлопці та дівчата без ліків бігати на своїх чемпіонатах. Те ж саме із кров"ю, яка в більшості чемпіонів чомусь не така, як у всіх людей. То тестостерону в них у крові більше, то гемоглобіну. Організм у них такий від природи. І довідка є від лікарів з усіма необхідними печатками та аналізами. Звідси і скандали, які, як свідчить світовий чемпіонат лижників, навчилися ніби попереджати заздалегідь.

Та дискваліфікувавши олімпійського чемпіона Дементьєва, міжнародна федерація лижного спорту зробила б гірше тільки собі. Бо поставила б цим під сумнів справедливість його минулорічної перемоги, коли російський хлопець несподівано зробив на фініші неймовірне прискорення і прийшов на фініш першим.

Українські лижники таких проблем останнім часом не мають. Ні з астмою, ні з гемоглобіном... Як наслідок, немає й медалей. Коли ж ці медалі були, то наша лижниця Ірина Тарененко-Тереля теж мала проблеми. Її так само не допускали до стартів через "не такий" аналіз крові. Теж були скандали, дискваліфікація і таке інше.

Тепер же повний спокій. Ніяких тобі допінгових проблем. І не тому, що наші лижники такі вже "чисті". Просто місця вони на нинішньому чемпіонаті світу посідають у третьому–пятому десятках підсумкових протоколів. Кому вони цікаві? Навіть наша єдина лижниця світового класу Валентина Шевченко не може потрапити хоча б до першої десятки. А найсильніший наш лижник Роман Лейбюк на старт тридцятикілометрової дистанції чомусь не вийшов. Заслаб раптом. Чи то в нього астма, чи то щось із гемоглобіном?

Зараз ви читаєте новину «Нема астми — нема медалей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі