Голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук, 40 років, припускає, що існує певна змова держави й роботодавців щодо звільнення людей за власним бажанням.

Скільки людей стануть безробітними найближчими місяцями?

— Близько п"яти мільйонів. Думаю, найбільше звільнень буде в лютому-березні наступного року. Ті, хто зараз у вимушених відпустках або на скороченому робочому дні — це і є потенційні безробітні. На сьогодні вже маємо близько мільйона звільнених.

Чому на ринку праці відбувається такий великий обвал, якого не було навіть у кризові 1990-ті?

— Власники підприємств, які свого часу за безцінь приватизували заводи, брали на себе зобов"язання не скорочувати робочі місця, утримувати всю соціальну інфраструктуру. Сьогодні, коли криза вдарила по виробництву і доходах, вони намагаються зберегти свої надприбутки за рахунок скорочення працівників, зменшення зарплат. Владі треба негайно реагувати: створити комісії, які розбиралися б із кожним підприємством: кого справді зачепила криза і йому потрібна державна підтримка, а хто, прикриваючись кризою, просто не виплачує зарплату, економить на людях — чинить кримінальний злочин.

І багато так чинять?

— Думаю, до половини підприємств. Хоча, з іншого боку, на виробництві працює багато людей, які в нових умовах і при нових технологіях справді не потрібні. У нас у країні перекваліфікація кадрів стала колосальною проблемою. Знищено інститути, які цим займалися. Уже немає профтехучилищ. Можливо, однак, саме криза дасть поштовх до перебудови нашої економіки, запровадження нових технологій і методів перекваліфікації робітників.

Яким саме чином роботодавці виштовхують людей із роботи?

— Найбільш вигідним для них є звільнення за власним бажанням. При цьому працівник протягом 90 днів не може отримати будь-яких виплат із фонду зайнятості, стати на облік на біржі праці. Тому, коли працівника проти його волі "просять" підписати заяву за власним бажанням, він повинен боротися за свої права. Вигідніше бути звільненим із формулюванням "через реорганізацію виробництва", "через скорочення штату" — тоді спеціалістові мають запропонувати іншу роботу. Якщо такої немає, то через сім днів людина починає отримувати виплати — 80 відсотків від середньої зарплати в цьому регіоні.

І як працівникам боротися проти звільнень?

— Треба твердо знати свої права. Робітник обов"язково має бути попереджений у письмовій формі, що його звільняють. Після цього він має право ще два місяці відпрацювати й отримати відповідні зароблені кошти. У трудових договорах чітко прописано, за що можуть звільнити працівника, а за яких умов цього робити не мають права. Крім іншого, держава надає гарантії окремим категоріям людей, яких не можна звільнити без їхньої згоди. Наприклад, жінок, які мають дітей у віці до шести років, самотніх матерів, які мають дітей-інвалідів, людей пенсійного віку. Але проблема в тому, що і влада, і роботодавці намагаються створити такий механізм, щоб люди звільнялися за власним бажанням. Держава в цьому зацікавлена, бо три місяці не платить допомогу із безробіття. А роботодавець не виплачує відпускних, яких ви не брали, і виплат по звільненню.

Криза торкнеться практично кожної галузі

Ті роботодавці, хто порушує трудове законодавство, мають нести чітку відповідальність. Якби в нас двох-трьох керівників за це покарали, то інші такого не робили б.

Виходить, що є певна змова роботодавців і держави?

— Можна сказати, що так. Взяти хоча б ситуацію зі Львівським автобусним заводом. Вісім місяців людям не виплачують зарплату, закрили завод і нікого не пускають. Власники — у Росії, готові автобуси через чорний хід вивозять і продають. Гроші надходять на чиїсь офшорні рахунки. Люди у відчаї, а місцева влада просто розводить руками.

Якою має бути роль профспілок у таких ситуаціях?

— Якщо є таке жорстке невиконання трудового законодавства і зобов"язань роботодавця, профспілки повинні вимагати повернення заводу у власність держави. Не вмієш керувати, дотримуючи права працівників — віддай підприємство іншому.

Скільки підприємств закрилося за цей рік?

— Близько тисячі. Думаю, що із Нового року таких буде як грибів після дощу. Криза торкнеться практично кожної галузі.

Коли можуть спалахнути масові протести?

— Протягом наступного місяця ми будемо аналізувати ситуацію, що склалася в державі. А вже по весні бачитимемо реальну картину і тоді будемо діяти.

Чи не дивно, що Партія регіонів обіцяє масові страйки, тоді як її члени й є власниками підприємств?

— Справді, і члени Партії регіонів, і БЮТ володіють підприємствами, на яких зараз звільняють людей. Але саме представники "Регіонів" роблять це найбільше. Сьогодні ця партія рейдерським способом захопила Федерацію профспілок і під її прикриттям проводить різноманітні акції. Ці профспілки перетворилися на механізм досягнення влади, тобто їх використовують як зброю в політичній боротьбі проти сил нової коаліції. Нинішні протестні акції ФПУ, як бачите, майорять блакитними партійними прапорами. Але якщо це політична акція, а не профспілкова, то тут жодним захистом людей праці не пахне. Просто дехто дуже прагне на плечах профспілок повернутися у владні крісла.

×