Цього року кількість українських мільярдерів порівняно з 2006-м зросла більш ніж удвічі — із трьох до семи. Так стверджує останнє число американського часопису "Форбс". Порівняно з російськими колегами зі статками понад мільярд, яких журналісти нарахували 53, наші земляки виглядають скромніше. Приміром, активи росіянина Олега Дерипаски перевищують $20 млрд, а найбагатшого українця Рината Ахметова — чотири. Однак за останній рік народний депутат від Партії регіонів збільшив свою імперію "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ) удвічі і перемістився у списку світових багатіїв із 451-го місця на 214-е.
Успіх донеччанина мозолить очі його менш успішним бізнесовим опонентам — Вікторові Пінчуку ($2,8 млрд), Сергієві Таруті ($2 млрд), Віталієві Гайдуку ($2 млрд), Ігореві Коломойському ($1,2 млрд), Геннадієві Боголюбову ($1,2 млрд), Костянтинові Жеваго ($1 млрд). Причина фінансового процвітання Ахметова лежить на поверхні: перемога "регіоналів" на виборах і створення "антикризового" уряду дали йому в руки найкращі можливості для обстоювання своїх інтересів.
Наступні цілі Ахметова, як вважають фінансові аналітики, — вихід підконтрольних йому підприємств на Лондонську та Нью-Йоркську біржі. Це дозволить збільшити статки як мінімум до $10 млрд. Окрім того, до сфери інтересів Рината Леонідовича входить збільшення телекомунікаційної частини його бізнесу. Це спонукатиме Ахметова взяти участь у приватизації "Укртелекому" та купувати такі ж підприємства у країнах Центральної Європи.
Це дозволить Ахметову збільшити статки до 10 мільярдів доларів
Його конкуренти позбавлені підтримки уряду, тому змушені шукати її у Віктора Ющенка. Найпотужніша з таких груп — "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД). Один з її власників, Віталій Гайдук, зараз працює секретарем Ради національної безпеки та оборони. ІСД зацікавлена у відновленні повноважень президента, чого можна досягнути шляхом дострокових виборів до Верховної Ради або всенародного референдуму щодо скасування політичної реформи. Крім того, ІСД, як і СКМ, затісно в рамках України, і компанія шукає можливості інвестувати в держави Євросоюзу. Таруту і його партнерів цікавлять насамперед автомобілебудівні та суднобудівні підприємства Польщі.
Решта фігурантів списку нині занепокоєні не стільки розширенням, скільки збереженням своїх статків. Найбільшою проблемою для тих же Пінчука або Жеваго є доступ до державних ресурсів, які монополізовані двома лідируючими фінансово-промисловими групами. Адже не секрет, що основою фінансового успіху будь-якого бізнесу в Україні залишається тісний зв"язок із владою.
7 
1
Коментарі