Із жовтня Міністерство інфраструктури планує пустити на український авіаринок бюджетного перевізника "Пеґасус Ерлайнз". Раніше відомство хотіло домовитися про регулярні рейси з України з "Райанейр" — другої за величиною бюджетної авіакомпанії у світі. Однак перевізник сказав, що передумав працювати на нашому ринку.
— В Україні до бюджетних авікомпаній — так званих лоу-костів — дуже високі вимоги, — пояснює експерт столичного Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе, 36 років. — По-перше, наші аеропорти не самостійні. Бюджетна компанія не може прийти в Донецький аеровокзал і попросити 50-процентні знижки на аеропортові збори. Вона мусить звернутися до Державної авіаційної служби. А держава все забюрократизовує. Також для підтвердження свого статусу лоу-коста компанія повинна створити свою дочірню фірму в Україні. Так зробила 2008 року угорська "Візз Ейр". Але ця процедура довга і вимагає зайвих грошей.
По-друге, в Україні бракує аеропортів, що відповідають вимогам лоу-косту. Бюджетна компанія має великий пасажиропотік. За добу один літак робить два-три рейси. На землі він може перебувати годину. Такий обіг може запропонувати лише великий аеровокзал "Бориспіль". До Євро більшість українських аеропортів узагалі лежали в руїнах. Їх відремонтували, у Львові і Донецьку зробили дві злітно-посадкові смуги. Можливо, з часом вони запросять до себе бюджетні компанії.
Чи зміниться ситуація з ухваленням постанови про стимулювання розвитку бюджетних компаній в Україні?
— Вимоги до перевізників залишаться високі. Наприклад, лоу-кост на території України повинен мати у своєму флоті не менш як 10 літаків. Компанії не вигідно передавати стільки суден і прив'язувати їх до країни. Навіть діюча "Візз Ейр" має всього два літаки в Україні.
Чому квитки у бюджетних компаніях дешевші?
— 70 відсотків доходу українські аеропорти отримують від перевезень. У Європі — 20 процентів. Решта заробітку надходить з інших послуг — оренда приміщень під магазини, кав'ярні, зали відпочинку. Пасажир витрачає гроші в аеровокзалі — купить бутерброд, зайде в дьюті-фрі, придбає сувенір. Через це західні аеропорти можуть робити знижку для лоу-косту. Бюджетні компанії забезпечують великий пасажиропотік, мають великі літаки.
Бюджетні компанії на всьому економлять. Замовляють відразу велику партію літаків — 10-20. Тому заводи роблять їм знижку. Лоу-кости використовують машини протягом трьох-п'яти років. Доки вони нові, то не потребують ремонту. Потім компанія здає їх у лізинг рейсовим перевізникам.
Яку оцінку поставити українському авіаринку?
— У нас низький внутрішній попит на авіаперевезення — дорогі квитки. На ринку відсутня конкуренція. Компанії-монополісти проти дешевих авіаперевізників, бо вони втрачатимуть надприбутки. Кілька років тому "Візз Ейр" оголосила акцію. Квиток Київ — Сімферополь на літо коштував усього 150 гривень. Решта авіаперевізників змушені були знизити ціни на цей напрямок.
"Бюджетні авіакампанії — це як їхати маршруткою"
Андрій Дорофєєв, 23 роки, власник пральні в Одесі, щороку подорожує літаком 20-30 разів.
— Користуюся звичайними перевізниками і лоу-костами. Коли планую поїздку, шукаю найвигіднішу комбінацію ціни та якості. Квиток на регіональний переліт по Європі в середньому коштує 150-400 доларів. Лоу-костом — 40-200. Ціна також залежить від напрямку, часу бронювання квитка. Однак, коли купую дешевий квиток, мушу бути готовим до ризиків. Якщо рейс скасують, найближчий може бути за дві доби. Умови бюджетних компаній значно гірші від звичайних. У салоні менше місця для ніг, платне перевезення багажу. Це як їхати маршруткою — 2 години.
2 
1
Коментарі