Результати опитування досить оптимістичні — українська спільнота однорідна, живе спільними сюжетами політичного та культурного життя, вважає політолог Максим Розумний, 43 роки.
— Людина з містечка чи села може відчувати себе і громадянином України, і жителем свого населеного пункту, і мати регіональну чи етнічну самоідентифікацію. Для одних людей важливіше те, що діється у рідному Кривому Розі, Бахчисараї або Коломиї. Вони менше дивляться телевізійні шоу чи політичні новини, які пов'язують їх із життям усієї країни. Їм цікавіше, що діється у сусіда чи як мер виконує свої обов'язки. Для інших важливіші загальноукраїнські проблеми. Ці люди політизованіші.
Низький відсоток громадян уособлюють себе з певним регіоном чи національністю. Це свідчить про високу консолідованість суспільства.
Українці не почувають себе громадянами світу. Такими можуть вважати себе люди, які не залежать від бюджетних коштів держави. А в Україні таких небагато.
Європейцями відчуває себе дуже малий відсоток наших співвітчизників. Такий індивідуальний досвід більшості з них. Європа живе іншими проблемами й політичними сюжетами. Тому ми спочатку українці, а потім уже європейці.
Нас вводять в оману суперечки щодо того, хто є нашими героями. Не можемо розібратися між Бандерою та Леніним. Однак у нас є всі підстави називати себе класичною національною державою.
Коментарі