Моя сестра, громадянка США, попросила пояснити, за кого і чому я голосуватиму на президентських виборах. Інформація з України рясніє звинуваченнями і ярликами, бідкалася.
Другий тиждень думаю, що сестрі написати. Бруд, ярлики — це з нашого радянського минулого. Створені на російській фабриці тролів брехливі повідомлення розповсюджують в Україні й навіть у США. Досі за цією накатаною схемою працюють і наші політтехнологи. Переймають найгірший російський досвід: обгадити, спаплюжити і знищити. Ну викапані близнюки Гліба Павловського з його трьома сортами українців (російський політтехнолог, йому приписують авторство рекламного ролика 2004 року, в якому мапа України розділена на три регіони, позначені як перший, другий і третій сорт. — ГПУ). Це вже хвороба — і від неї вилікується лише нове покоління.
Спробую без ярликів і негативу поділитися думками про президентські вибори. Ми живемо в умовах війни з Російською Федерацією. Це таке плем'я людоїдів із ядерним кийком у руках, яке розмовляє із сусідами тільки з позиції сили.
Колись Кремль протиставляв себе всьому цивілізованому світові. Це була могутня машина, що експортувала зброю, диверсантів і провокувала перевороти й заворушки по всій планеті. Нині вона будує "русский мир" і воює з Україною. І весь негатив вони спрямували проти нас.
Дістають не тільки інформаційно-психологічні підрозділи кремлівських спецслужб. Звідусіль, де діє рука Москви, в Україну намагаються кинути камінь або посіяти недовіру. Наголошую, колись ця машина працювала проти всього західного світу, а нині — проти України. Уявляєте, яка це лавина негативу. Це добре видно на прикладі проплачених пропагандистів, які Кремль завозить у Крим і на окупований Донбас із Фінляндії, Польщі, Німеччини, Угорщини й інших країн. Мені як офіцеру Сил спеціальних операцій Збройних сил України та й колишньому власкору газети "Молодь України" в Москві це добре відомо. І не з газетних публікацій, а з реальних подій, учасником і очевидцем яких довелося бути.
Привозять пропагандистів для брехливої картинки, яку потім крутять на рашатудей та у проплачених зарубіжних ЗМІ. Бо Україна для Кремля — проблема №1. Тому на кожному кроці вони кричать, що у нас все погано. Того, що в них стає дедалі гірше, вони не бачать.
А тепер про кандидатів. Цій супостатській навалі чотири роки протистоїть український народ і команда Петра Порошенка. Протистоїть, судячи з невдоволених гримас і роздратування Путіна, успішно. Для Кремля Порошенко — ворог. Вони кинули всі сили, аби не він. Будь-хто — тільки не він.
Я ще недавно служив на Донбасі й бачив, як змінилася українська армія. У військових з'явилася віра в себе і в майбутнє країни, а це за жодні гроші не купиш. Зроблені такі кроки, що вороття до Москви немає. Ми обірвали останні ланцюги: економічні, духовні, політичні. За це заплатили тисячами вбитих і добробутом мільйонів українців. Так наше покоління пише історію незалежної України.
А тепер поміняйте в умовах війни всю вертикаль. Думаєте, прийде краща команда? Сумніваюся. Та цим обов'язково скористається ворог. Проросійські сили в Україні створюють партії "миру". А це означає, що в найближчий час запустять технології керованого хаосу: неконтрольовані маси і спровоковані конфлікти.
Нинішній команді треба дати можливість продовжити історичний курс "Геть від Москви". Безвіз, томос, децентралізація. Україна робить важливі кроки. Рухаємося вперед.
Зрештою, порівняйте українського і російського президентів. Петро Порошенко — батько чотирьох дітей, успішний бізнесмен, інтелектуал, гідно представляє Україну на міжнародній арені. Глянеш на російського лідера і хочеться сказати три букви — КГБ.
Ми всі прагнемо змін. Та без свободи немає добробуту і гарного життя. Нам важко, але будь-який інший шлях — безперспективний. Це перевірено історією і життям наших дідів і батьків.
Терпіння нам. І до праці.
Коментарі