Промовляючи в Києві з нагоди Дня Незалежності, президент Порошенко назвав окуповані Росією території Донбасу "Мордором". Тобто, обителлю зла. За хвилину звинуватив у сприянні Москві критиків його проекту змін до Конституції з децентралізації. Ті, що містять суперечливі положення про особливості самоврядування в тому самому "Мордорі".
Після цього президент відбув до Німеччини, через тиск насамперед якої і планує виконати цей останній пункт Мінських домовленостей. Під гуркіт російських гармат і мінометів, якими безперервно обстрілюють українські війська та наші міста й села. Тоді як припинення вогню є найпершим пунктом мінського протоколу.
Увесь цей спектакль зі зміною Конституції містить для України велику небезпеку внутрішньої нестабільності та зовнішньополітичної катастрофи. Однак актори ризики вперто ігнорують.
У листопаді 2013-го у Вільнюсі канцлер Німеччини Анґела Меркель умовляла тодішнього президента Віктора Януковича підписати таки Угоду про асоціацію з ЄС. Не піддатися брутальному тиску Путіна і діяти, виходячи з інтересів та настроїв українського суспільства й України в цілому. Вести її шляхом європейської інтеграції.
Нині Меркель, подібно до Путіна 2013-го, тисне на президента Порошенка з вимогою, по суті, вчинити так само, як Янукович тоді. Проігнорувати інтереси України та громадську думку. Правдами й неправдами протягти через парламент проект Конституції із зафіксованими там "особливостями самоврядування" для окупованих територій, що самі офіційні особи в Берліні відкрито називають "особливим статусом". Поставити під величезну загрозу європейське майбутнє України. Адже узаконені, але непідконтрольні Києву окуповані території і є задуманим Кремлем інструментом стримування.
Берлін та Париж користуються слабкістю Порошенка й готові пожертвувати інтересами України заради нібито припинення війни. Це чергова ілюзія. Війну не спинити поступками Кремлю. Росію зупинить її власна слабкість і міцна стабільна Україна, а не ризиковані для українців оборудки з можливими непередбачуваними наслідками.
Якщо Порошенко протисне антиукраїнські зміни до Конституції через парламент, він стане на дуже слизьку дорогу. Президент і так б'є рекорди за швидкістю падіння довіри серед населення. Рейтинг Порошенка на сьогодні навіть менший за рейтинг Януковича станом на початок Майдану. Надзвичайно нерозважливо з боку Заходу штовхати його на вибухонебезпечні кроки, що можуть спричинити в Україні велику внутрішню кризу.
Київ не має жодних зобов'язань щодо одностороннього виконання Мінських домовленостей. Тут відсутній будь-який раціоналізм. Це принизливо. Немає жодних пояснень необхідності термінового закріплення статусу сепаратистів у Конституції. Якщо цей трюк пройде, то далі логічними будуть вимоги про визнання виборів на окупованих територіях та фінансування Києвом сепаратистів, амністію бойовикам та інші.
Зупинити небезпечний сценарій має Верховна Рада. Інакше вона ризикує стати каталізатором дуже небезпечних процесів. Таким, яким став минулий парламент 16 січня 2014 року, проголосувавши за диктаторські закони Януковича. Завдання депутатів — вилучити із законопроекту положення про особливості самоврядування для сепаратистів. А також — підчистити документ там, де є імітація децентралізації та залишено можливості для надмірного контролю місцевих влад з боку глави держави. Розгляд президентських змін до Конституції має розпочатися 31 серпня.
3 
1
Коментарі
3