Найкасовіші збори в Україні цього року мав американський фільм "2012". У прокаті він зібрав $3,32 млн. Загалом українці переглянули фільмів на $39 млн. Торік каси зібрали $66 млн.
— Не впевнений, що інформація щодо зниження касових зборів об"єктивна, — каже кіносценарист Геннадій Гаронські, 30 років. — Один представник великої кінопрокатної компанії у приватній розмові поділився, що збори зросли до 80 мільйонів доларів. Але якщо порівнювати офіційні показники минулого і цього років, то слід урахувати валютний курс. Цей рік долар був 8 гривень, а торік — 5,05. Якщо перерахувати у гривнях, то різниця не така кричуща — 312 мільйонів проти 333.
Низькі збори й тому, що в нас кінотеатрів близько 200. У Росії майже 2 тисячі залів, і касові збори понад півмільярда доларів. Голлівуд же отримав за рік 25 мільярдів зборів.
Чи фінансовий показник відповідає якості стрічки?
— Найневдалішим фільмом року я назвав би російський "Залюднений острів" Федора Бондарчука. Великобюджетна мильна бульбашка зібрала гроші лише завдяки потужній рекламі. Так само годі пояснити, як у рейтингу опинився російський "Тарас Бульба". Це більше зразок імперської пропаганди, ніж історична стрічка. На жаль, менші касові збори мало справді якісне кіно — американські стрічки "Округ номер дев"ять", "Хранителі" чи "Похмілля у Вегасі".
Що заважає суто українським фільмам потрапляти у рейтинг?
— Відсутність кіновиробництва для прокату як такого. Професійний кінобізнес потребує кількох десятків стрічок на рік. А цього нема, і заважають не стільки великі податки, скільки якість виробництва і світоуявлення людей, які його очолюють. Українським продюсерам потрібно конкурувати не тільки з Голлівудом. Росія "золоте дно" для нашого експорту. Масовий глядач іде на кіно-розвагу. А "зняти щось, щоби називатися продюсером" до кінобізнесу не відноситься. Цього наші продюсери не розуміють.














Коментарі