Під час розгляду законопроекту "Про основи державної мовної політики" в парламенті зчинилася бійка між депутатами від влади та опозиції. У цьому протистоянні зацікавлені обидві сторони, вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 56 років:
— Влада хоче повернути прихильність свого електорату, який розчарувався її соціально-економічною політикою, — каже політолог. — Мовне питання стало таким собі джокером "регіоналів" перед стартом виборчої парламентської кампанії. В результаті цього протистояння Партія регіонів отримала потрібну їй картинку для демонстрації на телебаченні й підтвердила статус політичної сили, що захищає російськомовне населення Півдня та Сходу країни.
Опозиція також має свій інтерес. Адже можна багато критикувати владу, боролася проти режиму й за звільнення Тимошенко, але була очевидна криза ідей опозиціонерів і зростання їхнього рейтингу. І тут опозиція отримала нове натхнення, новий драйв захисту мови. Вона зацікавлена в цьому двобої саме в таких радикальних формах, тому що виступає як захисник україномовного населення.
Нашим політикам легше захищати мови, а не громадян. Це вигідно. Навіщо думати про соціальну політику, економіку, права людей? Взагалі про те, що діється в країні. Захищати мову — менш небезпечно, ніж боротися з реальним режимом. Це іміджево, яскраво. Ніякого порівняння з рутинною роботою над захистом громадянських, соціальних і трудових прав. Усім вигідно якомога довше гратися в "мовні війни". Щоб ця тема була у фокусі засобів масової інформації. Тож влада й опозиція можуть з почуття глибокого задоволення згадувати минулу бійку.
Бійки бувають і в японському парламенті, і південнокорейському. Біда не в цьому. Проблема, що тема мови досі актуальна для деяких прошарків українського суспільства, і політики це роздмухують.
У країні мирно вживаються українська й російська мови. Українська — це державна мова, а російська має більше поширення в суспільстві. Політики постійно хочуть цей лінгвістичний компроміс зруйнувати, щоб під прикриттям мовного питання робити свої темні політичні й бізнесові справи.














Коментарі