четвер, 03 вересня 2009 19:23

"Курс гривні стає інструментом для заробляння на президентську кампанію"

  Олександр Сугоняко: ”Перед виборами політики намагатимуться роздавати людям подачки, виробництво не розвиватиметься, імпорт пригальмовуватимуть. Отож ціни ростимуть”
Олександр Сугоняко: ”Перед виборами політики намагатимуться роздавати людям подачки, виробництво не розвиватиметься, імпорт пригальмовуватимуть. Отож ціни ростимуть”

Президент Асоціації українських банків 56-річний Олександр Сугоняко вважає, що міжнародні фінансові інституції кредитують Україну через зневіру в її здатність самостійно подолати економічні труднощі.

Уряд каже про успіхи в подоланні кризи. На якій її стадії перебуває Україна?

— В Україні поєднані одразу три кризи — перевиробництво в окремих галузях, недовиробництво в інших і структурна криза. Остання означає: наша економіка не виробляє багато з того, що потрібно українському суспільству. Тому говорити про якесь покращення — це популізм, продиктований політичними інтересами.

Сьогодні ми ще рухаємося донизу, тому що ніяких структурних змін в економіці не відбувається. Тільки розробка відповідної стратегії та її реалізація дозволять через деякий час сказати: Україна стала на шлях виходу із кризи. Але й за таких умов вихід не буде швидким.

Які ознаки свідчитимуть, що в кінці тунелю з"явилося світло?

— Суть цієї кризи в неадекватному розумінні нинішніми можновладцями значення економіки й господарювання в житті суспільства. Прийдуть нові люди, які бачать оце світло в кінці тунелю й дохідливо розкажуть іншим. Вони запропонують точки економічного зростання. Будуть виокремлені галузі, підгалузі, крупні підприємства, на чию продукцію є платоспроможний попит всередині країни. Тобто вони вироблятимуть те, що споживатиме населення. Почнеться грошовий обіг у тому сегменті економіки. Це може бути легка промисловість, переробна, переорієнтоване машинобудування, імпортозаміщуючі виробництва тощо. Поява таких от 10–15 точок зростання сприятиме запуску грошового обороту, в ті галузі прийдуть банківські кредити.

Дії уряду й Національного банку за 10 місяців кризи заслуговують на двійку

Безперечно, потрібна відповідна державна політика: з одного боку, націлена на зменшення процентних ставок за кредитами ключових галузей, з іншого — на стимулювання попиту на їхню продукцію. Без участі держави сама економіка такої структурної кризи подолати не зможе.

Чи варто було брати величезні позики в Міжнародного валютного фонду?

— Вони лише дозволятимуть уряду зберігати існуючу структуру економіки й консервувати оті три різновиди економічної кризи. Він може нічого не робити, а вирішувати свої політичні проблеми за рахунок чужих грошей. Використовувати їх виключно на подачки населенню. Серед іншого це сприятиме збільшенню інфляції наступного року.

Але ж ці позики дають ніби під вигідні відсотки.

— Відсотки справді низькі. Але для отримання цих кредитів влада робить величезні політичні поступки. А це може коштувати Україні набагато дорожче, ніж реальні проценти.

Чому МВФ фактично фінансує покриття дефіциту держбюджету? Зазвичай він таке не практикує?

— Банкрутство України може принести проблеми центрально- та східноєвропейським країнам і Євросоюзу. Отож вони готові нас кредитувати — не вірячи в те, що український уряд чи влада в цілому здатні щось вдіяти. Очевидно, фонд діє тут не тільки як економічна інституція, а й як політична.

Після відносної стабільності знову різко падає курс гривні. Чому?

— Економічні підстави є. Скажімо, обсяги імпорту перевищують експорт на 2,5 мільярда доларів. Отож бракує коштів, аби задовольнити попит на валюту для закупівлі товарів за кордоном. Немає в державі ні календаря надходження валюти на наш ринок, ні календаря попиту на неї. Як за таких умов працювати Національному банку?

Але ще присутній і політичний чинник. Курсова політика стає інструментом отримання певними політичними силами коштів на передвиборну кампанію. Впливаючи на Нацбанк, знаючи, коли курс гривні впаде і коли підніметься, можна зняти проблеми з фінансуванням виборів.

Чи можна спрогнозувати курс гривні на найближчі чотири-п"ять місяців?

— За такого політичного і спекулятивного тиску влади на НБУ?! Можна хіба що прогнозувати, що на гривню можна буде менше купити. Скажімо так: курс гривні до сала впаде. Перед виборами політики намагатимуться роздавати людям подачки, виробництво не розвиватиметься, імпорт пригальмовуватимуть. Отож ціни ростимуть.

Щодо курсу гривні до долара, то він коливатиметься. В тому числі через політичні й бізнесові інтереси. Поза цією політичною спекулятивною складовою є ще дефіцит торговельного балансу. Поки невідомо, які будуть ціни на газ, скільки треба валюти на інший критичний імпорт. Не знаємо, як гаситимуть в кінці року свої борги держава, державні корпорації й банки.

Тобто є причини для ослаблення курсу гривні, але не для його обвалу. Хоча штучно це може бути зроблено.

Які ризики постають перед банками в найближчому майбутньому?

— Перший — політичний: президентські вибори. Другий — макроекономічний: політика уряду, який роздає людям гроші. Третій — робота з ризиками в банках. Небезпечною для банківської системи є й дестабілізація гривні. Адже позичальникам важче повертати дорогі кредити. Якість кредитних портфелів банків падає.

Дії уряду й НБУ з допомогою банківського сектору за 10 місяців кризи заслуговують на двійку за п"ятибальною системою. Фактично нічого не робилося корисного.

Але ж банкам виділили великі суми на рефінансування

— Рефінансування замістило відтік депозитів. Якби не це, то банківська система уже була б недієздатною. Однак великі суми роздавали, але не було і немає нагляду НБУ за їх використанням. Так само і якоїсь системи, кому і скільки давати.

Багато власників банків є політиками. Чи означатиме це ще більший вплив політики на банківську сферу, особливо перед виборами?

— Політикам і владі треба мати єдиний погляд на банківську систему, спільні принципи відновлення її функціональності. Але вони не мислять категоріями галузей — дбають лише про окремі бізнеси, які за ними стоять. Так було і при виробленні підходів до рекапіталізації банків: думали, як допомогти своїм і насолити політичним конкурентам. Але ж за кожним банком стоять клієнти, підприємства, вкладники і позичальники — це частина української економіки. Якщо банкрутує малий банк — це для економіки мікроінсульт, якщо крупний — параліч. Такими категоріями влада не мислить.

Зараз ви читаєте новину «"Курс гривні стає інструментом для заробляння на президентську кампанію"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути