Після понад 20-річних дискусій Генеральна асамблея ООН прийняла Декларацію про права корінних народів. За її ухвалення проголосували 143 держави з 192. Одинадцять — у тім числі Україна та Росія — утрималися. Чотири були проти.
Корінними, або споконвічними, вважаються народи, які жили на своїх землях до приходу переселенців з інших районів і зазнали утисків упродовж тривалого часу.
За даними ООН, у світі до таких народів належать 370 млн осіб у понад 70 країнах. Багато з них перебуває на межі зникнення. Декларація проголошує права корінних народів на самовизначення, землю й природні ресурси.
Документ закликає уряди держав, на території яких проживають корінні народи, збільшити їх користування землею та природними ресурсами, а також повернути раніше конфісковані у них землі або виплатити компенсацію. Останній фактор, очевидно, й зумовив те, що США, Канада, Нова Зеландія та Австралія висловилися проти декларації. Адже на їхніх територіях найбільше тубільних народів, що потребують допомоги. Нині вони потерпають від потужного тиску з боку будівельників, фермерів, деревопереробних і гірничодобувних компаній.
Народний депутат Верховної Ради України п"ятого скликання Рефат Чубаров, 50 років, вважає, що із схваленням Декларації для кримськотатарського народу відкриваються нові можливості в його боротьбі за відновлення своїх прав. Позицію України він пояснює насторогою чиновників щодо того, що у вітчизняному законодавстві чітко не виписано поняття корінних народів, немає їх переліку. Тож у цій ситуації можуть спробувати розіграти російський фактор.
— Представники російського населення відмовляються відносити росіян в Україні до національної меншини, — каже Чубаров. — У парламентських комітетах, на наукових конференціях вони весь час наполягають на тому, щоб їх вважати корінним народом.
До корінних народів належать 370 мільйонів осіб у понад 70 країнах
Позаторік у Верховній Раді був зареєстрований законопроект "Про Концепцію державної етнонаціональної політики України". У ньому пропонувалося таке визначення: "Корінний народ — автохтонне етнічне співтовариство, етногенез якого стався на території у межах сучасних кордонів України, складає етнічну меншість у складі її населення й не має власного державного утворення за межами Української держави. Корінними народами в Україні є кримські татари, караїми, кримчаки".
Голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров, 53 роки, вважає, що у нас не таке уявлення про корінні народи, як це прийнято в міжнародному праві. На Заході такими вважаються народи, які самі не спроможні підтримати своє існування, збереження історичної пам"яті й культури. В Україні, на думку Захарова, до них слід віднести караїмів і кримчаків. А кримські татари, як і українці, — це автохтонні етноси, які склалися на даній території.
— Коли кримські татари кажуть в Європі, що вони — корінний народ, то на них дивляться з великим подивом, — веде далі він. — Адже вони мають значну чисельність, зберігають свою мову й культуру, видають книги тощо. Тобто, можуть самі дати собі раду.
На думку політолога Володимира Полохала, 56 років, до корінних народів України також треба віднести ґаґаузів.
— Українська держава поки що не виробила чіткої недвозначної послідовної політики щодо корінних народів, — говорить він. — Це свідчить про інтелектуальну слабкість влади. Тільки цим можна пояснити відсутність власної позиції при голосуванні на Генеральній асамблеї ООН. Думаю, що чиновники та представники Міністерства закордонних справ діють за принципом "как бы чего не вышло".
Декларації, прийняті Генасамблеєю ООН, не мають законодавчої сили для держав і не накладають зобов"язань на уряди. Але треба прагнути втілювати в життя їх положення, адже це — своєрідний суспільний еталон. Наші еліти поки що зайняті поділом влади, і їм не до проблем корінних народів.
4 
35413
Коментарі