Ексклюзиви
Четвер, 12 квітня 2007 18:04

Конституційний суд не хоче бути третейським суддею

Політична реформа, що відбулася у розпал президентських перегонів наприкінці 2004 року, суттєво змінила баланс владних структур у країні з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську модель управління. Внаслідок цього основні повноваження перейшли від виконавчої гілки, яку уособлювали президент і Кабмін, до законодавчої — Верховної Ради. Проте справжнього відокремлення від них третьої гілки влади — судової — так і не відбулося. Практика купівлі судових рішень стає в Україні загальноприйнятою, а залежність суддів від президента змінюється не меншим тиском на них з боку депутатів і міністрів.

Два з половиною роки тому підозри в необ"єктивності, здавалося, були розвіяні позицією Верховного суду. У жорстких умовах він спромігся ухвалити несподіване, проте правове рішення щодо скасування підсумків другого туру президентських виборів. Із цього почалася болісна, проте поступова реформа системи судочинства. Вона мала призвести до остаточного виокремлення судової гілки як третьої, незаангажованої сторони між виконавчою і законодавчою вертикалями. Важко, проте загалом демократично відбулося обрання голови Верховного суду. Змагання між двома основними претендентами — протеже Юлії Тимошенко Василем Онопенком і ставлеником Партії регіонів Петром Пилипчуком — зрештою закінчилося не стільки перемогою першого, скільки перемогою суддівського корпусу, що ухвалив своє, незалежне рішення.

Перемога президента виглядає малоймовірною

Проте сподівання на продовження демократизації судової системи сьогодні опинилися під загрозою. Під найбільшим пресингом опинився головний суд країни — Конституційний. Саме йому доведеться ухвалити непросте рішення — схвалити або скасувати указ Віктора Ющенка про розпуск Верховної Ради. У першому випадку рішення відкриє дорогу суттєвому оновленню депутатського корпусу і зламає плани владної коаліції скасувати інститут президента. Скасування указу з великою ймовірністю може призвести до усунення Ющенка з посади шляхом імпічменту або ж суттєвого обмеження залишених йому повноважень, що були скорочені конституційною реформою.

Перемога президента в Конституційному суді виглядає малоймовірною. Несприятливість ситуації стала зрозумілою після заяви п"яти суддів, призначених за  президентською квотою. Тому Ющенко може вдатися до блокування діяльності Конституційного суду, зокрема шляхом подачі п"ятьма його представниками заяви про складання повноважень.

У будь-якому разі, головний суд країни не виявляє великого бажання бути третейським суддею у протистоянні між президентом і прем"єрською коаліцією. Вочевидь, пам"ятає сумну долю російського Конституційного суду 1993 року, що після розстрілу Держдуми Борисом Єльциним перетворився на "п"яте колесо" державної системи.

Зараз ви читаєте новину «Конституційний суд не хоче бути третейським суддею». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода