В Україні люблять знаходити компроміси. Отримали незалежність від Радянського Союзу і відразу пішли на поступки комуністам — обрали їх у керівництво. Тому замість кардинальних змін отримали корумповану владу, яка зробила країну бідною.
У цей час Польща і Балтія не пішли на компроміс і провели рішучі реформи. Результат не забарився.
Бідність і бардак 1990-х породили впливову касту бандитів. Ціна компромісу з ними — приватизація, яка породила касту олігархів. Україна на довгі роки закрила свою економіку від світу.
У боротьбі з олігархами ми також уклали компроміс. Наслідок — вони почали правити Україною.
Рухаючись у Європу, уклали компроміс з Росією. Тому перестали йти в ЄС і не стали вступати в НАТО. Ціна відома.
Потім Віктор Ющенко уклав компроміс із бандитом і фальсифікатором виборів Віктором Януковичем. Навіть підписали у 2005 році меморандум про взаєморозуміння між владою і опозицією. Результат — до влади прийшов Янукович.
Паралельно Україна постійно укладала компроміси з Росією. Платила за газ по контракту 2009 року вище ринкової ціни, не напружуючись піти в Стокгольмський арбітраж. Тому втратили мільярди доларів.
Майдан був протестом не тільки проти Януковича, а й проти всіх цих обридлих компромісів із корупцією і власною совістю. Здавалося, їхній час минув. Ми нарешті зробили вибір. Але де там.
Ми далі йдемо на компроміси. Платники податків відповідають за фінансові махінації олігарха Ігоря Коломойського, а він залишається на волі. Продовжує вливати гроші в політичні сили і телеканали. Євробляхерам пробачили ухилення від податків. Скоро, напевно, будуть компроміси з бурштинокопачами, контрабандистами і любителями рубати ліс. Ми шукаємо порозуміння навіть із тими, хто порушує закон. Та й самі закони — це часто згубний компроміс, який руйнує інститути держави.
А ще пропонують компроміс із Росією. З ворогом на умовах ворога. Суто український підхід.
Історично ми так і робили. Не вирішували проблему, а ховалися від неї. Укладали компроміс, коли не знаходили сил ухвалити потрібне рішення. Болюче, але доросле.
Щоразу укладаємо компроміс із корупціонерами, віддаючи їм голоси на виборах. І дивуємося потім, що результат їхньої діяльності не змінюється.
Можна виправдовувати компроміси власною слабкістю. Але суть у тому, що наша слабкість — це результат компромісів.
3 
1
Коментарі