Верховна Рада ще на рік подовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Отже, необмежений товарообіг виданих селянам під час реорганізації колгоспів паїв якщо й легалізують, то тільки 2008-го. Але й це не остаточно — закон ухвалили з певними застереженнями.
У парламенті цілком слушно дійшли згоди, що механізм купівлі-продажу землі можна запускати лише після ухвалення двох ключових документів. Один із них — закон про ринок землі, де будуть закріплені відповідні правила гри. Приміром, скільки гектарів можна буде отримати в одні руки. Другий — земельний кадастр. Усі землі в країні — аж до найменшого наділу — будуть зведені в одну електронну базу даних. Це, зокрема, дасть змогу уникнути плутанини та непорозумінь.
Одночасно перекрито кілька шпарин для торгівлі сільгоспугіддями. Парламент поставив поза законом зміну цільового призначення ділянок, які передано у власність громадянам та юридичним особам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Адже за п"ять років дії мораторію ділки знайшли чимало способів, як обійти законодавчі обмеження. Наприклад, тепер на землях поблизу столиці, де не так давно росли хліби, постають котеджі й палаци. Просто в сесійній залі нардеп-комуніст Олександр Ткаченко звинуватив БЮТівця Богдана Губського — мовляв, той разом із товаришами скупили на Київщині 16 тис. га за ціною від $100–300 за га. А тепер продаватимуть по $5 тис. за сотку.
Ткаченко звинуватив Губського
І не дивно. Донедавна пай можна було запросто продати — лише попередньо офіційно оформити його для ведення приватного селянського господарства. Тепер закон це заборонятиме. Так само і купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Бо дозвіл торгувати такими гектарами створював хіба що законодавчі викрути для представників влади. Земельний кодекс вимагає чітко дотримуватися конкурсного порядку, але для тих, хто аж занадто прагне стати власником сільгоспугідь, таке змагання — не перепона. Хіба що довелося більше витратити. А задля створення ілюзії "конкурентного продажу" як учасників конкурсу можна було залучити підставних осіб — друзів чи родичів.
Варто лише уявити, скільки вже сільгоспземель продано за цими схемами. Особливо поблизу великих міст. Тому кроки парламенту можна вважати пізнім прозрінням.
Водночас на законодавчому полі й надалі вистачатиме шпарин для "трудових звершень" земельних махінаторів. Народні обранці проігнорували пропозиції поширити мораторій на землі резерву та запасу. А це немалий шмат — 10–15% сільгоспугідь.
Таким чином законотворці врахували інтереси всіх. І селян начебто захистили від товстосумів, готових за безцінь скупити паї. І для дерибану простір залишили.
3 
1
Коментарі