І Києву, і Москві вигідно імітувати поступ

Україна залучила до Тристоронньої контактної групи з політичних питань представників переселенців із Донбасу.

Від Донецької ­області з 9 червня братимуть участь у засіданнях журналісти Сергій Гармаш і Денис Казанський. Від Луганщини — лікар Костянтин Лібстер і юрист Вадим Горан.

"Довгий час від імені Донбасу виступали чомусь громадяни Росії — Владислав Дейнего і Наталія Ніконорова, яких ніхто не обирав. Донеччан і луганчан, яких терором змусили виїхати, позбавили можливості вирішувати долю рідного регіону, — пише 36-річний Денис Казанський у фейсбуку. — Громадяни РФ не мають права вказувати, як нам в Україні жити і які закони приймати".

— Мінський процес війну на Донбасі не закінчить. Для Москви ці переговори — частина зусиль з поглинання України. Для Києва має значення тільки тому, що до­зволяє продовжувати європейські санкції проти Росії, — говорить публіцист 53-річний Віталій Портников.

— У Кремлі "Мінськ" розглядають як один з інструментів примусу Києва до прямих перемовин із маріонетковими адміністраціями Донецька і Луганська. Росія хоче довести, що її напад на Україну — "внутрішній конфлікт". Домогтися від Заходу зняття санкцій. Якщо українське керівництво надалі не погоджуватиметься на прямі перемовини з маріонетками, ситуація розвиватиметься за грузинським сценарієм. Рано чи пізно в Кремлі почнуть "операцію з примусу України до миру". Спробують захопити ще частину Донбасу, а потім визнають "незалежність" "народних республік" за прикладом Абхазії та Південної Осетії. Якщо ж Київ піде на прямі переговори, незалежності ДНР і ЛНР не визнають, але Україна і "народні республіки" співіснуватимуть за молдавським сценарієм — як три самостійних суб'єкти, легітимні та самопроголошені. З можливістю утворення нових конфліктів і голосування жителів окупованих територій за проросійських кандидатів на виборах в Україні. Їх спеціально привози­тимуть автобусами кудись до Краматорська.

Для прихильників Володимира Зеленського залучення переселенців до переговорного процесу — це доказ того, що президент "намагається" і мир скоро буде. У Москві можуть зобразити це як "початок діалогу" представників різних груп населення Донбасу. Знову робитимуть наголос на "внутрішньому конфлікті". Але самої суті імітації переговорного процесу це не змінить.

Для нас важливо, щоб переговорний процес тривав до зміни суспільно-політичної ситуації у країні-агресорі. Протягом найближчих 10–20 років така можливість може з'явитися. Важливо, щоб Україна на той час існувала.

×