Збирання хлібних культур майже закінчилося. Щедрим зерновий рік виявився хіба що на урядові обіцянки, що лунали напередодні парламентських виборів.
Офіційні прогнози Міністерства агрополітики просто вражали своєю маcштабністю: зберемо 37–38 млн т зернових! У період між посівною та жнивами цифра ця зменшувалася, зрештою в результаті "змарніла" до 28 млн. Це майже на 7 млн т менше, ніж торік. Очікується зниження врожаю майже всіх культур, окрім жита й кукурудзи. А найбільше падіння валового збору зафіксовано щодо ячменю — на 46% та гороху — на 43%.
Зрозуміло, особлива увага до пшениці. Перед виборами було оголошено, що її зібрано 15 млн т. Однак експерти ще тоді назвали це передвиборним трюком: через загибель посівів від несприятливих погодних умов, зокрема посухи, цей "рекорд" схудне не менш ніж на 2 млн.
Через спеку значно зросла частка непродовольчої пшениці. На корм худобі вона годиться, а от якісну паляницю з виробленого з неї борошна спекти важко. Але цьогоріч таке збіжжя йтиме й на продовольчі цілі. Його використовуватимуть не лише в круп"яному та спиртовому виробництві. Борошно з фуражу щедро додаватимуть і до соціальних сортів хліба.
Майже мільйон тонн зможемо експортувати
Водночас планується, що споживання пшениці в країні збільшиться. І це незважаючи на те, що на хліб борошна йде дедалі менше за рахунок зниження чисельності населення країни та збільшення його доходів. Зростає виробництво борошняних кондитерських виробів і макаронів. Тваринництво теж "з"їсть" пшениці більше, ніж зазвичай — не так через збільшення поголів"я, як через збільшення частки кормів із пшениці. Адже спека висушила кормовий ячмінь та випалила трави.
Попри невисокий урожай пшениці та низькі її перехідні запаси — вони становлять лише 1,8 млн т — хлібних зерен до нового врожаю має вистачити. Навіть зможемо експортувати майже мільйон тонн. Отже, дефіциту немає. Та на здешевлення хліба розраховувати годі.
Аграрний фонд із перших днів жнив мав формувати зерновий держзапас. Та на середину вересня зміг законтрактувати лише 150 тис. т зерна. Із такими темпами закупівель продрезерв не сформують і до Нового року.
"Пробуксовує" заготівля збіжжя й до регіональних засіків. Цьогоріч сільгоспвиробники майже відмовилися продавати вирощене зерно державі ані за затвердженими урядом, ані за біржовими цінами. Дехто вважає їх надто заниженими на тлі світового подорожчання зернових та щорічного збільшення собівартості виробництва хлібних культур країни. Тому аграрії чекають, коли перестануть діяти експортні заборони. Або коли внутрішні переробники стануть поступливішими через дефіцит сировини й розпочнуть підвищувати закупівельні ціни. Хоча вони й так зросли майже у півтора разу порівняно з торішніми, але можна упевнено прогнозувати — це не межа.
2 
1
Коментарі