Четвер, 30 жовтня 2008 18:19

Голова Консультаційної Ради Консорціуму "ЄДАПС" Юрій Сидоренко: "Кризи немає. Капітал потрібно зберігати в трьох частинах"

  Юрий Сидоренко: ”Нацбанк робить вигляд, що нічого не відбувається. Та він повинен був негайно втрутитися і заборонити виведення капіталів із країни, як це робиться у всьому світі!”
Юрий Сидоренко: ”Нацбанк робить вигляд, що нічого не відбувається. Та він повинен був негайно втрутитися і заборонити виведення капіталів із країни, як це робиться у всьому світі!”

Голова Консультаційної Ради Консорціуму "ЄДАПС" Юрій Сидоренко вважає, що банк оцінюється, перш за все, ліквідністю капіталу, адекватністю та прибутковістю капіталу.

Усі засоби масової інформації світу щодня говорять про глобальну всесвітню кризу. Що можете сказати з цього приводу?

— Перш за все, потрібно назвати речі своїми іменами і звернути увагу на підміну понять. На Заході крадіжка грошей називається "кризою", а на Сході весь час говорять "мафія", маю на увазі "нестабільність економіки". У чому, на мій погляд, сенс нинішньої кризи? Найбільші банки світу взяли гроші клієнтів і, за великим рахунком, їх не повернули. Усім відома ситуація, коли найбільші банки запрошують крупних клієнтів, у яких є гроші, інвестувати в ті або інші суперсучасні проекти. Як вони говорять, це суперприбуткові, суперстабільні проекти. А потім проходить якийсь цикл, і кажуть: "криза"! Виникає запитання — де були аудитори, без думки яких і без гарантій яких нічого не відбувається? І найголовніше запитання — а куди поділися гроші? Вони що, розчинилися, як цукор у чаї? Але навіть якщо цукор у чаї розчиняється, то можна випарувати воду і трішки цукру залишиться.

Якою ж має бути реакція українських банків і українських ринків на цю ситуацію?

— Візьмемо до уваги реакцію низки Центробанків провідних країн. Мені сподобалися дії Центрального банку Японії, який буквально упродовж двох-трьох годин заморозив усі активи й усі операції з "Леман Бразерс" на території країни одразу ж після звістки про банкрутство останнього. Японці зупинили всі операції до того моменту, доки не з"ясували, які зобов"язання у цього збанкрутілого банку є на території Японії. Недавно західні банки активно скуповували українські банки. І цим усі пишалися. Як тільки почалася криза, і відзначте, не в Україні (по суті, зникли гроші в західних банках) усі згадали про українські активи й почали вилучати гроші з українського ринку. Таким чином, під удар потрапили наші корпорації, пішли перебої в наших інвестиційних проектах. А Нацбанк робить вигляд, що нічого не відбувається. Та він повинен був негайно втрутитися і заборонити виведення капіталів із країни, як це робиться у всьому світі! Чи повинні ми за рахунок українських фінансових активів рятувати економіку так званих розвинених країн!?

Як же визначати стабільність банку?

— Хочу навести приклад. У "Комерційного Індустріального Банку" вже упродовж 15 років один-єдиний девіз: "Кращий банк — це банк, який платить завжди". Але на банківському ринку є така хитра маніпуляція цифрами, коли говорять: "Ось, великі банки. Перша десятка, перша тридцятка надійних". І складають ці перші "двадцятки-тридцятки" за обсягом капіталу переважно. Так, капітал — це важливо, це велич, але не це головне. Замовчують про головне — що будь-який банк оцінюється, перш за все, ліквідністю капіталу, адекватністю та прибутковістю капіталу. Банк існує тільки для однієї мети — нарощувати гроші й утримувати гроші. Раджу громадянам звертати увагу перш за все не на розміри банку й кількість його відділень, а на те, хто і як працює з грошима. Якщо у банку активи декілька мільярдів доларів, а прибутковість цих активів становить лише 1 відсоток, то це смішно. І навпаки — у банку сто мільйонів капіталу, а прибутковість становить 20–25 мільйонів. Ось так! Повертаючись до "Комерційного Індустріального Банку", наведу кілька показників. Якщо в цілому по банківській системі України середньостатистичний показник рентабельності активів (прибутковості) становить 1,1 відсотка, то в КІБу — 9,6. Якщо в цілому по банківській системі рентабельність капіталу має максимальне значення 15,1 відсотка, то в КІБу — 20 відсотків.

Раджу громадянам звертати увагу не на розміри банку й кількість його відділень, а на те, хто і як працює з грошима

Хочете зробити рекламу КІБ?

— Абсолютно ні. КІБ хоча й має всі види ліцензій і є членом всіх міжнародних платіжних систем, не є "відкритим" банком. Ми будуємо наш банк за принципом старих аристократичних швейцарських банків. До нас неможливо прийти "з вулиці". Завтра сто чоловік прийде і скажуть: "Ми хочемо відкрити рахунок у вашому банку". А приймуть далеко не всіх. Ми довго розмовлятимемо з кожним клієнтом, щоб зрозуміти, для чого він хоче відкрити рахунок і чи зможе цей клієнт відповідати нашій банківській корпоративній культурі. Я хочу цими цифрами й показниками аргументовано довести, що абсолютно нічого страшного не відбувається, особливо для економіки України. Паніка, на якій почали грати спекулянти, — це факт. Але кризи немає!

Усіх турбує: як же зберігати й накопичувати гроші, щоб забезпечити собі стабільність?

— Є один стародавній метод, що зародився ще в ХVII столітті, коли мудрі люди створювали швейцарську банківську систему. Метод простий і звучить так: "Капітал треба завжди зберігати в трьох частинах". Перша частина — це нерухомість. Друга — натуральні ресурси. Мається на увазі платина, діаманти (для приватних вкладників), нафта, нікель, інші сировинні запаси — для компаній і корпорацій. І третя частина — це акції власних підприємств. Ось якби акціями підприємств володіло півкраїни, тоді, повірте, менше скандалів було б. Хоча багато хто говорить, що в Україні постійна нестабільність. А я сказав би, що в Україні немає нестабільності. Є дебати навколо вибудовування політичного курсу.

Розкажіть детальніше, що маєте на увазі, кажучи про вкладання коштів у натуральні ресурси?

— Натуральні ресурси — кожна людина може для себе вибирати сама. Але так уже склалося, що люди завжди цікавилися розміщенням капіталу в золоті, діамантах, платині. Я саме це й хочу рекомендувати. Ви знову скажете, що рекламую свій інтерес, тому що маю стосунок до діамантового бізнесу. Але так скажу — і так, і ні. Так, тому що я дійсно маю до цього відношення і можу з гордістю сказати, що нам удалося в результаті тривалих і продуктивних творчих переговорів досягти стратегічного альянсу з найвідомішою фірмою De Beers, яка вступила з консорціумом "ЄДАПС" у стратегічну співпрацю. У чому унікальність цієї співпраці і що це дає пересічним людям?

Ще 1939-го компанія De Beers розробила стандарти, які були прийняті більшістю компаній індустрії діамантів. Це так зване правило чотири "сі", якщо говорити англійською: Carat (Карат), Cut (Ограновування), Color (Колір), Clarity (Чистота). De Beers пішла далі. За допомогою лазерних технологій почала ідентифікувати кожен камінь і спеціальною лазерною технологією вносити всередину каменя відповідний ідентифікаційний номер, який можна розрізнити тільки на спеціальних приладах з ідентифікації діамантів. А в рамках стратегічної співпраці з консорціумом "ЄДАПС" було зроблено ще унікальніший хід. Було введено ідентифікацію діамантів за допомогою паспортів De Beers, що додаються до кожного виробу. У ці паспорти, що мають полікарбонатну сторінку даних, за допомогою лазерних технологій вносять зображення виробу з діамантом і всі дані про цей виріб. Ось тут ми й підійшли до головного. Запровадження паспортів діамантів De Beers по суті значно розширило коло потенційних клієнтів, здатних без зусиль вкладати гроші в коштовності. До створення цієї системи, для того, щоб ідентифікувати той або інший діамант, потрібні були суперкваліфіковані експерти з великим ім"ям, із серйозною репутацією, для того, щоб оцінювати кожен камінь і підтверджувати його приналежність до того або іншого сертифікату. Погодьтеся, що далеко не всі люди могли відшукати і звернутися до таких експертів. А із запровадженням паспортів діамантів De Beers стало можливим здійснювати облік діамантів навіть на побутовому рівні — від людини до людини, без участі експертів-ювелірів. Адже раніше як було? Продавець діаманта говорив: "Ти купи, а якщо ти раптом завагався, треба йти до експерта, а за це платити гроші, і не факт, що експерт дасть тобі правильну оцінку". А з паспортом De Beers усе просто. Будь-яка людина, без приладів і експертів може звірити виріб із паспортом діаманта. Адже паспорт із номером діаманта з його зображенням неможливо підробити — така особливість використання полікарбонатної сторінки даних, заповненої за допомогою лазера. Ось і виходить, що завдяки паспортам De Beers будь-яка людина може використовувати діамант не тільки як прикрасу, а як реальний товар, що може рухатися незалежно від експертів. Будь-хто може зайти в магазин De Beers і попросити ідентифікувати камінь, звірити його з паспортом, а за необхідності — подзвонити в центральний офіс De Beers для підтвердження даних, внесених до паспорта виробу. Хоча, повторюся, підроблювати паспорт діаманта De Beers неможливо, як неможливо підробити й ідентифікаційний номер усередині діаманта. Тому процедура вкладення капіталу в діаманти істотно спростилася. А якщо ми подивимося на відповідні котирування, то стане зрозумілим, що діаманти ще ніколи в ціні не падали.

Користуючись нагодою, запрошую всіх до магазину De Beers, який розташований у Києві, на вулиці Мазепи (Січневого повстання), 10.

Із натуральними ресурсами зрозуміло. А як щодо вкладання грошей в акції компаній?

— Я читав, що Міністерство фінансів або Міністерство економіки хоче зменшити мінімальну суму статутного капіталу, потрібну для реєстрації нового підприємства, компанії. Нібито, щоб полегшити рух капіталів. Це все нісенітниця. Чим менше капітал компаній при реєстрації, тим швидше з"являються і зникають різні "фірми-метелики". Слід не знижувати капітал, а спрощувати процес реєстрації, і навпаки, збільшувати статутні внески! Тоді більше людей буде залучено в діяльність одного підприємства, оскільки для реєстрації компанії вже не вистачить заощаджень двох-трьох осіб. Люди відстежуватимуть ефективність використання підприємством своїх засобів, у разі чого рятуватимуть підприємство. А ось порядок реєстрації нової компанії доведено до абсурду — довідку на довідку і довідкою закріпити. Його однозначно треба змінювати.

Із акціями розібралися, а що з нерухомістю, адже нині багато хто говорить, що український ринок нерухомості на межі обвалу?

— На межі обвалу спекулятивні схеми. Українська нерухомість — це особливий випадок. Відбувається незрозуміле захоплення земель і об"єктів нерухомості. Як тільки захоплення відбулося, одразу нові господарі називають неймовірні цифри в десятки мільйонів доларів, що ілюструють вартість ділянки землі, будівлі. Ніхто, захопивши зруйновану нерухомість у центрі Києва, не намагається вкладати в неї гроші. І це нікого не турбує. У багатьох державах чітка практика щодо об"єктів нерухомості, що перебували в держвласності. Якщо ти забираєш якийсь об"єкт нерухомості і упродовж одного-двох років не розпочинаєш будівництва або реконструкції об"єкту, то у тебе цей об"єкт забирають у комунальну власність міста, або, скажімо, району. Тоді ринок нерухомості стає для всіх прозорим, зрозумілим, а головне — ефективним.

У нас інтерв"ю на економічні теми, але все-таки, як би ви охарактеризували нинішні політичні події та їх вплив на економіку?

— Є лише одне запитання, і як платник податків, я маю право його ставити. Якщо хтось хоче гратися у вибори, хай грається, але тоді хай і платить за ці ігри зі своєї кишені. Чому платники податків мають це робити — важко зрозуміти. А з приводу забарвлень або привілеїв якомусь кольору — знаєте, я випадково сьогодні взяв у руки два фломастери: оранжевий і блакитний. Провів дві лінії, які місцями зійшлися в одну. Так от у цих місцях, де пішло накладення кольору — вийшов колір маси, схожої на овес, пропущений через шлунок коня. Я здивувався і не хочу нічого коментувати, просто не хочу.

Зараз ви читаєте новину «Голова Консультаційної Ради Консорціуму "ЄДАПС" Юрій Сидоренко: "Кризи немає. Капітал потрібно зберігати в трьох частинах"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода