На християнське свято Покрови, 14 жовтня, відзначають створення Української Повстанської Армії. Вважають, що виникла в цей день 1942 року. Через УПА пройшло від 40 до 100 тис. бійців, за різними даними.
—?Сьомий рік на Львівщині шукають, відкопують і перепоховують останки воїнів. Для цього в обласній раді створили комунальне підприємство "Доля", — каже його директор 46-річний Ярослав Онищук, історик та археолог.
Кого шукає "Доля"?
—?Усіх — воїнів Першої світової війни, українсько-польської, радянсько-польської 1920 року, Другої світової. Незалежно хто це був: поляк, німець, росіянин, українець — з УПА чи Червоної армії. Кожного треба поховати як людину.
Німців передаємо спеціальному підприємству, що хоронить тільки їх. Поляків ховаємо з дозволу та участі їхнього консульства. Не маємо права ховати євреїв, бо в них інша віра. Передаємо останки єврейській громаді Львова.
Як шукаєте?
—?Звертаємося до населення через пресу із проханням нас повідомляти. Люди телефонують, що орали поле, знайшли кістки. Також просимо сільських голів давати інформацію. Вивчаємо архівні документи.
З останками в труну кладемо особисті речі, якщо такі є — хрестик, обручку. За весь час знайшли тільки три золотих обручки. Ґудзики, пряжки, фляги віддаємо краєзнавчим музеям.
Як визначаєте, хто є хто?
—?Російські солдати Першої світової не мали ідентифікаторів. Натомість у бійців Червоної армії були так звані "смертники". Це капсули, в яких на папірці були написані прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, група крові. Але багато хто вважав: якщо заповнив цей папірець — то точно загинеш, тому носили пусті. Деколи прізвище можна віднайти вишкрябаним на флязі чи казанку.
Як організовуєте похорони?
—?Хоронимо за місцем виявлення — на сільському чи міському цвинтарях. Якщо громада не має вільної землі, шукаємо, де є найближчий військовий меморіал. Червоноармійців уже кілька років ховаємо в Бродах на цвинтарі Другої світової. Вояків дивізії "Галичина" — у селі Червоному на меморіалі. Священики ніколи не відмовляють, ми їм не платимо.
Якщо погребаємо солдатів Червоної армії, сприяє Львівська облдержадміністрація і Міністерство оборони. Якщо вояків УПА, помагають сільради та громадські організації.
Де найбільше непохованих?
—?У Карпатському регіоні. Від осені 1914-го до травня 1915 року там проходили кровопролитні бої, коли російська армія намагалася прорватися на Закарпаття. Австрійці зайняли мертву оборону по хребтах. У результаті Горлицького прориву (наступальна операція німецько-австрійських військ. — "ГПУ") росіяни лишили по горах багато трупів, які припали снігом. Весною австрійська влада організувала місцевих людей, щоб ці останки зібрали докупи й засипали землею — де попало.
Багато останків червоноармійців із Другої світової — у ямах чи ярах. Радянська влада знала про них, але не хотіла перепоховати. Замовчували, щоб применшити кількість жертв.
Чи є потреба в тому, щоб ворушити тіла?
—?Якщо останки лежать в ямах, ярах, присипані подекуди сміттям, то треба перепоховувати. Бо хто хотів би бути так похованим?
Хто ще займається цим в Україні?
—?Ми — єдине такого роду професійне підприємство, що фінансують органи місцевої влади. Решта подібних організацій працюють на громадських засадах. Є "Історико-патріотичний клуб "Пошук" у Києві, "Пошук-Дніпро" на Дніпропетровщині. Зараз створено об'єднання пошукових громадських організацій "Союз Народна Пам'ять" у столиці. Воно координує пошукові роботи.
856 останків воїнів ексгумовано і перепоховано комунальним підприємством "Доля" на Львівщині 2007–2012-го. З них найбільше червоноармійців — 704, 73 — воїни Першої світової війни, переважно солдати російської армії. Також 27 вояків дивізії "Галичина", 19 — УПА, 17 — "Карпатської Січі", 13 — Вермахту, троє — Української Галицької Армії.
31 
1
Коментарі