До суду направили всього 44 справи

9 грудня керівники Антикорупційного бюро Артем Ситник і Спеціальної актикорупційної прокуратури Назар Холодницький звітували про перший рік роботи своїх відомств. На спільному брифінгу представили значний список успіхів. Водночас рік роботи НАБУ — серйозний привід розібратися, чому за цей час Україна виявилася найкорумпованішою державою Європи. Такі дані оприлюднила міжнародна організація з боротьби з корупцією "Трасперенсі інтернешнл".

Замість переможних рапортів назріла необхідність ґрунтовного розбору "антикорупційних польотів". Пішов четвертий рік після Євромайдану, а його вимога про результативну боротьбу проти корупції не виконана. Попри те, що другий рік працює створений для цього за підтримки Заходу орган. Перші справи в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені детективами НАБУ 4 грудня торік.

За цей час у роботі Бюро проявилися значні системні помилки. Однак предметної розмови про них керівництво НАБУ не ініціювало. Можна говорити про вкрай низьку ефективність Бюро за рік. Жодного великого корупціонера не посадили. Маємо всього 44 направлених до суду обвинувальних акти (при цьому персони і суми — незначні) і лише 100 млн грн, повернутих у бюджет.

Перша помилка — відсутність системності в роботі. Керівництво Бюро мало на старті всі умови для успішної боротьби з корупцією: можливість укомплектувати штат професіоналами, велику чисельність працівників, високі зарплати, півмільярда в бюджеті на потреби НАБУ. Однак не змогло створити справді професійну структуру.

Друга системна помилка — непрофесіоналізм у роботі керівництва і пересічних детективів. Цим пояснюється вкрай незначна кількість переданих до суду кримінальних справ: 44 за рік роботи понад 700 осіб у штаті Бюро і витрачених півмільярда гривень із держбюджету.

Третя помилка — НАБУ не знайшло своєї ніші в системі правоохоронних органів. Замість співпраці на загальний результат маємо боротьбу з конкурентами і постійні конфлікти відомства з колегами — Генеральною прокуратурою, САП і Нацагентством із запобігання корупції.

Четверта помилка — політизація. Захід ставив перед Україною завдання створити Антикорупційне бюро як незалежну від політичних впливів структуру з міцних професіоналів. Натомість Бюро очолили люди, що входять в орбіту Міхеіла Саакашвілі. Вплив колишнього голови Одеської облдержадміністрації на роботу НАБУ простежується через першого заступника директора Гізо Углаву. Він — член команди Саакашвілі ще з часів президентства в Грузії. Директор бюро Ситник також пов'язує свої політичні перспективи з членством у партії Саакашвілі, за інформацією ЗМІ.

Один із проявів цієї діри в роботі НАБУ — скандал із розслідуванням купівлі елітних квартир народними депутатами з групи "Єврооптимісти" — Сергієм Лещенком та Світланою Заліщук. Вони — політичні партнери Саакашвілі і Ситника. Директор бюро відмовився виконати пряму вимогу законодавства і глави САП Холодницького і внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань справу про купівлю квартири Лещенком.

П'ята помилка теж стала результатом політизації роботи Бюро. Міхеіл Саакашвілі використав його для зриву приватизації одного з найбільших державних підприємств — Одеського припортового заводу. У підсумку, бюджет країни втратив понад 13 млрд грн. А інвестиційна привабливість України загалом відправлена в нокдаун.

Шоста помилка — Бюро втягнули в міжнародну геополітичну аферу. З подачі депутата Лещенка воно втрутилося в президентську виборчу кампанію в Сполучених Штатах Америки. Відкрито підтримало Гілларі Клінтон, оприлюднивши компромат із "чорної бухгалтерії" Партії регіонів на Пола Манафорта — голову передвиборного штабу її конкурента Дональда Трампа. Тепер Україна має комплекс проблем у відносинах з адміністрацією нового президента США.

Сьома помилка — недоліки в діяльності НАБУ ніяк не виправляються. А суспільство вже розчарувалося у відомстві, на яке покладало великі очікування. Менше 1% українців вважають боротьбу НАБУ з корупцією успішною, за соцопитуванням Центру Разумкова.

Майже 55% громадян України впевнені, що антикорупційна реформа провалилася. Але запит на ефективну боротьбу з корупцією не пропав. Тому, поки не пізно, необхідно переформатувати роботу НАБУ. З наявним керівництвом і в тому вигляді, в якому воно є зараз, шанси на задоволення очікувань суспільства — нульові.

НАБУ передало Лещенку записи про Манафорта

"Ми публікували записи про Пола Манафорта вже після їх фактичного оприлюднення Сергієм Лещенком. Надходило багато запитів від українських і міжнародних засобів масової інформації. Ми вирішили дати офіційне роз'яснення", — каже директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, 37 років, в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня".

Ситник говорить неправду, стверджує видання. Насправді, в паперах "чорної бухгалтерії", які Лещенко передав до НАБУ, про Манафорта не йшлося. Натомість він згадувався в документах, які Бюро отримало від генерала Служби безпеки України Віктора Трепака. Останній їх попередньо ніде не публікував. Отже, записи про радника Трампа Лещенко міг отримати тільки від Націо­нального антикорупційного бюро.

×