Нещодавно український журналіст Сергій Лещенко опублікував документи 2009 року про підготовку Партії регіонів і "Батьківщини" до довгострокової співпраці. Ними передбачався тандем на зразок російського Путін-Медведєв. Розподілені між Януковичем і Тимошенко так звані квоти в усіх органах центральної та місцевої влади по всій Україні встановлювали єдиновладдя "широкої коаліції" на 20 років. Інформація, наведена журналістом Лещенком, є фактом. Згадані документи він роздобув у особистому документальному архіві екс-президента Віктора Януковича в "Межигір'ї".
Опубліковані документи були актуальні 2009 року й навіть раніше. Про них говорили в кулуарах парламенту представники на той момент пропрезидентської фракції "Наша Україна". Деякі політики в той час відкрито звинувачували Юлію Володимирівну в змові з Віктором Януковичем. Скептики ж не просто заперечували можливість співпраці між Тимошенко і Януковичем. Переконані в безкомпромісності Тимошенко, висміювали всіх, хто висловлювався про можливість утворення "широкої коаліції". Як виявилося, документ є. Отже, домовленості були. Однак 2009-го Тимошенко і Янукович, обоє схильні до авторитаризму, зовнішнього і внутрішньопартійного, не домовилися. "Пакт" не підписали — союзу Тимошенко-Янукович чинив опір "сірий кардинал" Партії регіонів Сергій Льовочкін. Він та його група впливу не були зацікавлені в контракті з "Батьківщиною".
Початку переговорів про формування горезвісної "ширки" 2009 року передувало зростання недовіри до Юлії Тимошенко.
Останні соціологічні дослідження вказують, що, швидше за все, вона програє президентські вибори. І, можливо, вже в першому турі. Рейтинг недовіри знову вийшов на рівень 2009 року — майже 60%.
Щоб не зникнути з політичного Олімпу, Тимошенко необхідно заручитися підтримкою парламенту. Саме він після обрання легітимного президента передбачить формування коаліції й голосування за новий склад уряду. Починати переговори їй потрібно вже сьогодні.
Необхідні для отримання прем'єрської посади голоси є тільки в Партії регіонів. Оскільки "регіонали" розколоті зсередини, Юлії Тимошенко доведеться шукати союзників в окремих групах впливу Партії регіонів. Фактично, у "регіоналів" зараз немає лідера. Тому майбутній контракт має більші шанси на успіх, ніж 2009‑го. Усе залежить від того, чи Тимошенко готова до колективного прийняття рішень. Зокрема, і пошуку компромісів зі своєю "Батьківщиною". Адже досі Юлія Володимирівна керувалася тільки власним "я" та сепаратистськими перемовинами, що призводили до конфронтації всередині її фракції.
Звинувачувати Тимошенко в зраді не варто — це важкі й виснажливі політичні процеси. Адже велика політика — це великі ризики. Але й такі ж великі виграші.
Коментарі