24 вересня у Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Блок партій Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз набрав найбільше голосів — 33%. Його очолює Анґела Меркель. Вона вчетверте стане канцлером.
Із 1949 року в країні діє політична система парламентської демократії. Бундестаг обирає голову федерального уряду — канцлера. Той визначає внутрішню та зовнішню політику, кандидатури міністрів. Президент у Німеччині не впливає на склад уряду. Він представляє країну на міжнародній арені, акредитує дипломатів, має право помилувати ув'язнених.
— Парламентська модель з обмеженими повноваженнями президента працює, коли є сформовані політичні партії, — каже професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, 58 років.
— Коли вони потужні, стабільні й орієнтовані на виконання своїх програм. В Україні їх формують під вибори. Щоразу змінюється склад парламенту. Зараз там лише одна партія, що була у Верховній Раді минулого скликання. Це "Батьківщина". Всі інші — нові. Ми не можемо передбачити, які політсили утворяться під наступні вибори. У нас партійна система не сформована. Відтак за парламентської моделі країна буде нестабільна.
За парламентську модель в Україні виступають Кремль і Віктор Медведчук (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна. — ГПУ). А щодо федералізації України — це те, що хоче Кремль.
Анґела Меркель учетверте буде канцлером. А в Україні людина може очолити державу лише двічі підряд. Що краще?
— Анґела Меркель — не президент, а голова уряду. Тому справа не у формальній обмеженості термінів. А в тому, на скільки політик відповідає настроям народу. Люди хочуть, щоб Меркель знову була прем'єром. Водночас є приклади країн, де глави урядів перетворювалися на авторитарних, популістських лідерів. Наприклад, Віктор Орбан в Угорщині й Сільвіо Берлусконі в Італії (був прем'єром з 1994-го по 2011 роки — із перервами. — ГПУ).
Чим особлива німецька виборча система?
— Вона настільки складна, що її не розуміють навіть німці.
Це так звана персоналізована пропорційна система, суміш мажоритарної та пропорційної. Але не така, як у нас, що ділиться на дві частини: одну обирають за партійним списком, другу — по мажоритарці. І в нас, і в них виборець ставить два хрестика: за партію і за певного кандидата, як у мажоритарному окрузі. Та в Німеччині загальне число обраних депутатів від партії визначають від кількості голосів, що вона отримує в цілому. Але якщо якийсь депутат перемагає в мажоритарному окрузі, то він стає депутатом автоматично. Незалежно від того, скільки набрала його партія. Тому кількість депутатів у німецькому парламенті може "плавати" (новообраний Бундестаг із 709 членами буде найбільший у сучасній історії ФРН. У попередньому скликанні до нього входили 630 депутатів. — ГПУ).
Яка політична система оптимальна для України?
— Теперішня. Українці не хочуть повернення до моделі сильного президента, що мали за Кучми та Януковича. Зараз його влада обмежена. Раду формують за результатами виборів, у ній має бути коаліція. Коаліційні уряди, їхня відповідальність перед парламентом — це європейська риса. Вона в нас є. Наступний крок — потрібні усталені політичні партії.
2 
1
Коментарі