У квітні 1919-го Київська міська рада робітничих депутатів постановила: "Не позднее пролетарского праздника 1 Мая снести долой памятники контрреволюции, которые так поганят наш город, передать их на заводы для переплавки на гильзы к снарядам для Красной Армии".
Із владою більшовиків у життя українців прийшла класова нетерпимість. 70 років учили вишукувати "ворогів народу", ненавидіти буржуазний спосіб життя і в усіх труднощах звинувачувати міжнародний імперіалізм. Світ поділявся на "своїх" і "чужих". "Если же я нарушу эту мою торжественную присягу, то пусть меня постигнет суровая кара советского закона, всеобщая ненависть и презрение трудящихся", — присягав радянський солдат.
Українці здавна з пошаною ставилися до чужих святинь. Не знали ксенофобії щодо прийшлих. Казали: "Аби людина добра була". В українських містечках мирно уживалися православна церква, костел і синагога. У Росії ж при царях на чужинців дивилися скоса. Навіть католиків не вважали християнами.
У Росії навіть католиків не вважали християнами
16 листопада 1995 року ЮНЕСКО запровадила Міжнародний день толерантності. "Терпимість означає пошану, прийняття і правильне розуміння багатоманітності культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності", сказано у Декларації принципів толерантності. Але на слово "толерантність" дехто й досі реагує, як бик на червону ганчірку. Чи не занадто терпимий український народ? А добре, якщо я терпітиму вашу нетерпимість до нетерпимості? Може, толерантність починається із сім"ї? А то як можна сподіватися на терпимість у світі, якщо люди не можуть терпіти навіть тих, із ким вони живуть?
Зразки нетерпимості нам показують наші народні обранці. Вони чубляться в парламенті, лаються на ток-шоу, воюють компроматами, обливають один одного політичним брудом, обмінюються образливими ярликами. То доки їх терпітимемо?
А тим часом Європейська комісія проти расизму і нетерпимості констатує: останніми роками збільшилася кількість неонацистських і расистських груп і нападів на етнічному ґрунті в Росії, Греції, Болгарії, Сербії, Фінляндії, Франції. В Україні скінхедів почали саджати за ґрати торік. І кількість їхніх нападів на громадян зменшилася в півтора раза. Терпимості до нетерпимості не повинно бути. Як і до аморальності, жорстокості, насилля.
6 
1
Коментарі
4