Цукор незабаром може відчутно подорожчати. Пов"язано це зі зменшенням площ під цукровими буряками.
Порівняно з 2007 роком посіви культури скоротилися майже вдвічі — аграрії розчарувалися в буряках через торішні низькі закупівельні ціни на них.
Сезон переробки коренеплодів стартує у вересні. За прогнозами, через відчутну нестачу сировини, працюватимуть лише 64 заводи. Наприклад, на Харківщині взагалі не запускатиметься одне підприємство, решта вісім робитимуть не повний сезон. Це при тому, що в минулі роки в області вже закрилися два.
На світанку незалежності всього в Україні було 192 заводи. Але після приватизації чимало цукроварень нові господарі пустили на брухт. Проте в останні 10 років кількість підприємств, які включалися в переробку буряків, не опускалася нижче сотні. І ось тепер нестача сировини "закриє" ще кілька десятків.
Дехто з експертів пророкує: цьогоріч в Україні солодкого піску буде зварено 1,5 млн т. Це на 3,6 млн менше, ніж торік, і менше, ніж потрібно на рік для внутрішнього споживання. Частково зняти напругу на споживчому ринку можуть перехідні запаси цукру, які залишилися з минулих років. Але найімовірніше все одно восени в крамницях ціни на нього зростуть. Прогнозують, що кілограм коштуватиме вроздріб щонайменше 5 грн.
Солодкого піску буде зварено 1,5 мільйона тонн
Така ситуація з солодким піском — міна уповільненої дії під інфляцію. Його подорожчання потягне за собою зростання цін на кондитерські вироби та напої. Навіть якщо припустити неймовірне — що цукру із перехідними запасами з надлишком вистачить країні для споживання на рік — це не означає, що й ціни на продукт не зростатимуть. Надто специфічний і непередбачуваний наш внутрішній ринок. Якщо обсяги цукру значно перевищували б потребу, навряд чи виробники або торговці знижували ціну. Споживачі готові платити за нього нинішні гроші.
Щось схоже відбувається з олією. Уже почали збирати соняшник. Урожай прибуткового насіння може сягнути рекордного показника 2006-го. Тоді зібрали понад 6 млн т. Адже цього року посіяли олійної культури чимало. Аналітики пророкують швидкий обвал цін: якщо взимку за тонну насіння селянам давали 4,5 тис. грн, то тепер у середньому можна вторгувати — 2,5 тис. Звичайно, за такої ситуації соняшникова олія мала б подешевшати. Але найімовірніше, її нечисленні українські виробники зможуть між собою домовитися.
А відчутна різниця цьогорічної та минулорічної кількості посівних площ під буряк ще раз доводить відсутність аграрної політики в нашій державі. Адже одна з функцій Міністерства аграрної політики — координувати це питання, інформувати селян, яка культура буде в ціні наступного року та яку хліборобам вигідніше сіяти.
Керівники міністерства з цим завданням справляються погано. Краще в них виходить відстоювати власні бізнесові інтереси.
2 
1
Коментарі